Стара світлина відкрила постать відомого педагога із села Воскодави

 

У селі Воскодави Гощанського району  у ХІХ століті проживала у маєтку родина Єловицьких, одна представниця якої була відомою на той час педагогинею, пише hoshcha.rayon.in.ua.
 

В мережі Інтернет вдалось натрапити на цікаву ретро світлину, яка датується XIX століттям. В процесі пошуків дослідники з’ясували, що на ній зображена уродженка села Воскодави, яке входить до складу Гощанського району Рівненської області, Анастасія Юліана Дзєдушицька.

Назва села походить від роду занять перших поселенців, які займались воскодавством. За уривками переказів, що залишились з давнини, ці землі колись славились природним бджолярством (бортництвом). Ремісники–воскодавці готували віск для монастирських свічників.

Відомо, що в 1649 році Воскодавами володів Адам Кисіль, згодом якийсь час село було в руках панів Любомирських. Пізніше маєток відійшов до родини Єловицьких.

Звати, жінку зображену на фото 1863 року, Анастасія Юліана Дзєдушицька. Вона народилась в 1842 році в родинному маєтку, який знаходився в селі Воскодави Волинської губернії. Жінка була відомою дослідницею, вчителькою. Проте Рівненщині сучасники сьогодні знають мало. За життя вона прославилась тим, що була відомою вчителькою, яка писала наукові публікації до різних видань на тему виховання дітей.

Батьками Анастасії були Едвард Єловицький та Феліція Домбровська. Вони померли у молодому віці, тому Анастасія управляла маєтком у Воскодавах із дуже раннього віку. В цьому їй допомагав дідусь Павло Єловицький.

В молодості Анастасія була дуже приваблива, про що у спогадах часто писали її сучасники.

«Дуже гарна, добра, вихована і розумна не по роках», – писав у спогадах Владислав Єловицький у 1856 році.

Чоловіком Анастасії став граф Ізидор Дзєдушицький, саме через нього вона майже не втратила свій маєток. Проте родичі допомогли втримати майно Анастасії і не залишитись без даху над головою.

Пізніше Анастасія зрозуміла, що не зможе втримати маєток і все ж продає його своєму брату Адольфу Єловицькому.

Дуже допомагала Анастасії її освіта та вдала кар’єра вчительки. В 1871 році вона видала свій перший порадник для вчителів та батьків, як правильно виховувати дівчаток, щоб пізніше вони стали ідеальними жінками. В 1881 році видала ще одну книгу «Книга молодої дівчини», в 1883 «Листи вчительки».

Анастасія займалась наукою, щоб відволіктись від домашніх проблем. Так сталось, що пережила вона свого чоловіка, двох дітей та рідного брата. Але кожним роком її книги ставали все популярнішими і навіть впливали на освітню реформу.

Померла Анастасія Дзєдушицька 16 травня 1890 року у польському місті Познань. Там і похована. В наступних публікаціях спробуємо більше розповісти про родичів, маєток та цікаві факти цієї знаної особи. Якщо маєте цікаві факти, пишіть їх в коментарях до цієї публікації.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО