Християни східного обряду 15 лютого справляють останнє велике свято зими - Стрітення.
Повна й офіційна назва цього одного з двунадесятих свят богослужбового року – Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, повідомляє Укрінформ.
За Євангелієм, цього дня маленького Ісуса принесли в Єрусалимський храм для обряду посвячення Богу. Сталося це на сороковий день після Його народження. В храмі Богородицю з Немовлям зустрів старець Симеон, котрому було відкрито Святим Духом, що він не помре, поки не побачить очікуваного в Ізраїлі Месію («помазаника», «царя»). За переказами, Симеон чекав на цю подію 350 років. Побачивши немовля Ісуса, він упізнав у Ньому Спасителя. Старець взяв Богонемовля на руки і передрік, що в цій дитині – порятунок для всіх народів.
Суть свята в тому, що прославляється «зустріч» Симеона з Богом – визнання того, що втілення Бога в людину було реальним. Свято відзначається на сороковий день після Різдва Христового і встановлене в IV столітті.
У народі зі Стрітенням, яке ще називали Громницями, або Зимобором пов’язували надії на весну. Вважалося, що цього дня зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: «Прийшла громниця – зимі половиця», оскільки «В цей день лютий до березня приїхав».
Традиції в Стрітення Господнє
- Віряни в Стрітення відвідують храм і моляться, прославляючи Спасителя. Церкви 15 лютого проводять традиційні святкові богослужіння.
- Заведено вважати, що додому з храму варто принести освячені свічку й воду, які слугують захистом від усякого лиха.
- Свята Стрітенська вода вважається цілющою; її використовують під час недуг і від "пристріту" – недоброго погляду, зурочення.
- У свято рекомендується пробачити всі образи, приділяти увагу близьким і допомагати нужденним.
- У народі Стрітення асоціювалося з настанням весни. За прикметами цього дня судили про майбутню погоду.
- Після свята в селах починали "весняні" справи: люди переганяли худобу, готувалися до посіву, білили дерева. Крім того, влаштовувалися традиційні гуляння.