Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Сарненські рятувальники - сторіччя героїзму та людяності

Історія вогнеборців Сарненщини починається з 20-х років минулого століття. Саме під владою Другої Речі Посполитої на теренах району створюються перші пожежні дружини. Спочатку пожежний підрозділ мав на оснащенні кінно-бочковий хід, ручний пожежний насос, рукави. Окремо хочеться звернути увагу на коней, які були закріплені за пожежниками. Це обов'язково мав бути доглянутий чистий кінь певної породи.

На пожежній каланчі завжди сидів дозорний, який дивився, чи немає диму в тій чи іншій стороні міста, знизу біля воріт стояв постовий. У мідній касці, в мундирі з чорного сукна з напуцованими до блиску золотистими ґудзиками, чим постійно привертав до себе увагу перехожих містян.

До речі, пожежники Сарненщини вміли не тільки працювати, а й відпочивати та організовувати відпочинок іншим. Збереглася цікава афіша 1922 року. Сарненське товариство волонтерів (!!!) пожежної охорони організовує показ спектаклю "Дай серцю волю - заведе в неволю", драма в 6-ти актах, українською мовою, що досить важливо! Також після вистави обіцяли танці до 4 ранку!

Але ідилія закінчувалась тоді, коли з каланчі лунав сигнал тривоги: в ту ж мить, пожежники кидали будь-які справи і поспішали до приміщення, де стояв кінно-бочковий хід, справно запрягали коня в стремена, одягали мундири, каски і під звук труби чергового виїжджали на гамірну вулицю Широка.

Стривожений люд одразу перешіптувався, а найбільш авторитетні голосно викрикували, перепитували, що сталось і як з цим боротись. Дітвора ж, звичайно, бігла за пожежними, ковтаючи клубки куряви, які здіймалися з-під копит бойового товариша вогнеборців.

А вже у 30-х роках минулого століття на допомогу вогнеборцям на заміну дерев'яних ходів прийшли два автомобілі з двигунами внутрішнього згорання.

Сарненчанам було звичніше бачити гігантські парові машини, які рухалися коліями місцевої залізниці, аніж червоні, начищені до блиску пожежні автоцистерні на шасі "Ford". Хоча дуже швидко саме ці механічні новинки стали улюбленцями місцевих.

Минав час, Європою розпочала свою криваву ходу Друга світова війна. Наше місто вона теж не оминула. Спочатку польська влада змушена була відступити, а радянська влада прийшла і почала вносити свої "політичні корективи".

Із 22 червня 1941 року пожежники міста зустрілися з новим викликом - авіанальотами і бомбардуванням асів Люфтваффе. Місто горіло, німці створили пекло на землі, бо їм було вкрай важливо знищити важливий залізничний вузол "Сарни". Але пожежники не відступили, щодня і щоночі після авіанальотів гасили пожежі, розбирали завали, рятували людей. Руки не опускалися навіть після того, як пожежне депо і техніка були знищені прямими попаданнями бомб. Братство пожежних стало ще міцнішим після того, як сталось непоправне, під час виконання службових обов'язків - гасіння пожежі - загинув побратим…

Із приходом німецької окупації протипожежну службу було розформовано. Але з січня 1944 року, коли радянські війська відновили владу СРСР на теренах Сарненщини, пожежна охорона теж була відновлена. Побудували пожежне депо на центральній площі на вулиці Широка. Воно було на два виїзди і з навчальною пожежною вежею. Згодом у бойовий розрахунок стали два пожежних ЗиСа (на жаль, вони не збереглися до наших днів).

Славні традиції лише примножувались. Із 1980 року пожежники переїхали в нове просторе депо на шість воріт, брали участь у ліквідації великих лісових пожеж, працівники частини були ліквідаторами й на ЧАЕС...

Давно минули ті часи, коли крізь ранковий туман або вечірні сутінки вулицями міста мчали бійці вогняного фронту - у мідних касках, із пожежними сокирами й вірними бойовими конями, але пам'ять про їх важку працю жива. Її своїми справами продовжуємо ми - рятувальники восьмої Державної пожежно-рятувальної частини 5-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління  Державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.

Тому в 2019 році сучасне покоління вогнеборців вирішило відновити перший кінно-бочковий хід, який стояв у бойовому розрахунку частини - як данину традиціям і шану минулим поколінням колег.

 

 

Сергій Радчук,

начальник караулу ДПРЧ-8 ДПРЗ-5 ГУ ДСНС

України у Рівненській області,

старший лейтенант служби цивільного захисту

© Авторські права захищені. При використанні матеріалу обов'язково вказувати прізвище автора та сайт www.visti.rovno.ua.  Для електронних ЗМІ — обов'язкове активне гіперпосилання «Вісті Рівненщини» з переходом на використовувану публікацію на сайті газети.

#Сарни  #ДСНС  #історія 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: