Романтичний саксофон родини Гичунів

У 60-х минулого століття Микола Феодосійович вступив до Дубенського культосвітнього училища на клас кларнета. Після завершення навчання потрапив на роботу у Корецький районний будинок  культури  – керівником естрадного оркестру. Згодом був призваний на дійсну військову службу у м. Балтійськ Калінінградської області і прослужив там у духовому оркестрі два з половиною роки. Після служби на флоті повернувся назад у Корець. Працював у органах виконачої влади, інспектором відділу культури, завідувачем відділу культури Корецького виконкому, керівником апарату-заступником голови у Корецькій РДА.
Сини Миколи Феодосійовича пішли шляхом батька, усі грають на музичних інструментах. Середній син Володя служить у Новоград-Волинському духовому оркестрі Збройних Сил України. Старший син Сергій закінчив музичне училище та Інститут культури в Рівному, працював начальником відділу молоді і начальником відділу культури. Зараз живе з сім’єю у Польщі. Там, у Лодзі, навчається їхня донька, а тому сім’я вирішила переїхати ближче до неї. Найменший син Роман закінчив Дубенське училище культури, одружений і зараз працює в Києві.
– Батько мій свого часу грав у сільському оркестрі на мандоліні. Це був приблизно 37 рік, ще при Польщі. А мій середній син Володя, я і внук Віталій – на саксофоні. Старший син Сергій має музичну освіту по класу баяна, а найменший Роман працював режиссером театрального колективу, 5 років був вихванцем оркестру в Новоград-Волинську, закінчував там школу і  там же і проходив військову службу. Внук Віталій став лауреатом всеукраїнського конкурсу молодих виконавців на саксофоні, який проходив у Рівному у травні цього року, – ділиться музичними успіхами своїх синів і внуків Микола Феодосійович.
Каже, що коли у хаті збирається уся родина, то обов’язково влаштовує сімейні концерти. Віталій окрім саксофона грає ще й  на фортепіано. У Володі донька теж закінчує Рівненське музичилище по класу «хорове диригування». У сільській хаті батька Миколи Феодосійовича теж колись були мандоліна і домбра, збиралися виконавці, проводили репетиції.
Зараз дідусь Микола, син Володя і внук Віталій готуються взяти участь у святковому концерті до 30-річчя Корецького будинку культури, де свого часу працював дід, планують подарувати глядачам кілька музичних композицій. На сьогодні у музичній програмі цього сімейного тріо з Корця є майже 30 творів класичної та сучасної естрадної музики, народних мелодій.
– Я особисто щоденно займаюся з Віталієм. Перший саксофон купив років 30 тому, потім передав його осину. Зараз маю інструмент із музичної школи, на якому грав років 40 тому. Коли мене призвали до армії, то батько по пошті відправив кларнет мені у Калінінград. Син теж із тим кларнетом поступав у музичне училище і потім продав і купив собі інший інструмент. Той кларнет був німецької системи, а потім прийшла мода на французьку, більш професійну систему.
Понад чверть століття Микола Феодосійович грав на весіллях, каже, що на все свій час. А нині займається домашнім господарством, має дві теплички, але все одно відвідує репетиції.
Благо, що два роки тому у Корці відновили духовий оркестр. Керівник Новоград-Волинського духового оркестру Володимир Опанасюк вийшов на пенсію і згуртував навколо себе всіх професіоналів духового мистецтва у Корці. Колектив уже  захистив звання самодіяльного народного, так що має великі перспективи попереду.
• Василь Бурченя