Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Рівнянину підкорилося 50 музичних інструментів

На Гуцульщині Максим навчився грати на пан-флейті, а вже в університеті опанував окарину, свистунець, гуслі, сопілку, флояру, дримбу, дуду, телінку, кавал… Натхненний музикою, Максим на цьому не зупинився. Підкорив техніку гри на кришці з-під пляшки та навіть….гребенці. Знайомі жартують – він грає на всьому, що під руку потрапить. Своїх однокурсників вразив  незвичайною трансфігурацією – заграв на сопілці музику відомих гуртів «Coldplay» та «U2».
Ще в дитинстві Світлана Бережнюк (мати музиканта) помітила унікальні здібності своєї дитини – міг годинами співати, пародіювати та розказувати вірші.
– Збере всю родину довкола, вилізе на табуретку і починає виступ. Ми слухали, тішилися, але навіть подумати не могли, що це дитяче захоплення переросте у щось більше, у заповітну мрію та мету всього життя. Попри те, Божу іскру помітила. Вирішила – нехай спробує. Чому б і ні, коли має до цього талант? Тож віддала сина в гурток, що діяв у місцевому Будинку піонерів,– розповідає пані Світлана.
Унікальна  властивість хлопця відчувати «музику» на підсвідомому рівні ще яскравіше проявилася в шкільні роки – на уроках музики був одним з найкращих. Мав феноменальну пам’ять, практично миттєво оволодів нотною грамотою та грою на деяких музичних інструментах, сопілці зокрема. Педагоги дивувалися обдарованості учня, тому намагалися підтримувати у всіх починаннях, знаючи, що з хлопця буде толк. Музиці обдарований юнак присвячував всього себе, «дихав» нею.
Кар’єра багатьох успішних музикантів розпочиналася з простих, але водночас тонких і незвичних речей. Грати на пластиковій пляшці Максим почав після знайомства з львівським майстром, заслуженим артистом України, людиною-оркестром Мироном Блощичаком,  котрий продемонстрував йому необмежені людські можливості.  Головне – підкорити звук. І Максим став справжнім його володарем. Нині аудіо­записи з його виконанням на різноманітних музичних інструментах можна знайти у всесвітній мережі достатньо легко.  Але послухати таке вживу випадає чи не раз за життя. Хлопець дивує вмінням грати одночасно на трьох і більше інструментах. Робить це навдивовижу гармонійно.
Зараз, у 26 років, унікального хлопця знають далеко за межами рідної області. Він брав участь в багатьох відомих телепроектах, став лауреатом Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів. Із сольними виступами відвідав чимало міст України і зарубіжних країн (Росії, Литви, Чехії, Щвеції, Німеччини, Франції). Брав участь у 3-му сезоні телепроекту “Україна має талант”. Працював сесійним музикантом  у таких відомих гуртах, як “Воплі Відоплясова”, ТНМК, “Ляпіс Трубєцкой”, “Ле Гранд Оркестр”, “Та Рута”, “Астарта”, “Merva”, “SkyTrix”.
Українські ЗМІ називають Максима “харизматичним мультиінструменталістом”. Нещодавно він, спільно з керівником київського етно-гурту “Божичі” Сусанною Карпенко, дав сольний концерт, де заграв на ексклюзивних гуцульських  інструментах – ріжкові та козі.  Ріжок належить до найдавніших духових язичкових інструментів, що відомі на території України з часів Київської Русі і в народі часто називалися «шоломія», «шоломая». Народні умільці виготовляють його з очерету, бузку чи бамбука. Козу ж (теж духовий інструмент) роблять з козячої шкури.  Її вивертають шерстю усереди­ну та надають форму мішечка. Туди вміщують спеціальні трубки (одну для надування повітря (сисак), інші – власне для утворення звуку).
Нині Максим готує унікальний концерт. Він планує поєднати рок із сопілкою, пан-флейтою та грою на пляшці. Музикант впевнений – у нього все вийде неодмінно. Бо це справа його життя.
 Максима Бережнюка воістину можна назвати “генієм-інструментарієм”, бо опанувати таку кількість музичних інструментів під силу далеко не кожному, хто має талант до музики. Цікаво, що в світі таких людей як Максим можна перерахувати на пальцях однієї руки.

• Петро Катеринич
• Світлини з сімейного архіву Максима Бережнюка

Довідково: (за книгою Леоніда Черкаського “Українські народні музичні інструменти”)
Пан-флейта – сірінга, багатоствольна флейта, названа на честь давньогрецького бога Пана. Флейти Пана широко використовуються в гуцульській народній музиці як сольний інструмент, а також у народних капелах. Особливо поширена флейта Пана на Буковині, де цей інструмент через вплив молдовської музичної культури називають най. Соло флейти Пана можна часто почути в професійних ансамблях та оркестрах народних інструментів
Окарина  (зозулька) –  керамічна або пор­целянова свисткова флейта сферичної форми. Має 10 пальцевих отворів, імітує завивання звірів, спів птахів, особливо вдало зозулі. Окарина відома в багатьох народів світу. В перекладі з італійської слово «окари?на» означає гусенятко.
Флояра (фрілка, зубівка) – різновид відкритої флейти, має 6 ігрових отворів. Одна з гуцульських легенд наділяє флояру чарівною силою. «Коли люди були бідні і жили в оточенні багатих істот, — говориться в легенді, — Бог дав людині флояру. І досить було людині заграти, як за нею пішли вівці, а це вже багатство для гуцула...»
Телінка (теленка) –найпростіший вид поздовжньої флейти, поширений переважно в Карпатському регіоні України як вівчарський інструмент; не має пальцевих отворів; виготовляють з ліщини, верби, бузини. У відкритої теленки верхній торець трубки загострений. Музикант притискає теленку до губ і, тримаючи її навскісно, вдуває повітря під кутом, щоб повітряний струмінь розсікався об гострий край стінки ствола. Висота звуку теленки залежить від сили вдування повітря і техніки перекриття нижнього (вихідного) отвору вказівним пальцем правої руки. Звукоряд теленки побудований на обертонах.
Кавал – духовий музичний інструмент, часто використовуваний пастухами. Має вигляд поздовжньої флейти з довгим дерев’яним стовбуром і 6-8 ігровими отворами.

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: