Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Політ довжиною у 30 років та час нових можливостей

Тридцять років тому, а саме 27 грудня 1990 року,  у світ вийшов перший номер газети «Вісті Рівненщини». Заснували її тодішній новостворений колектив редакції та Рівненська обласна рада. Газета мала статус друкованого органу Рівненської обласної ради. Демократичному першому скликанню в облраді було важливо мати свій друкований орган.
За тридцять років історії «Вістей Рівненщини» в редакції працювало чимало журналістів та технічних працівників. Сьогодні є прекрасна нагода усіх їх згадати поіменно, бо кожен із них віддав частину свого життя, таланту, часточку свого серця улюбленому виданню.
Василь Кохан (перший головний редактор),  Петро Велесик , Надія Курята, Іван Кидрук, Тетяна Ляшенко, Микола Колодяжний, Ірина Бойчук, Валентина Погонська, Петро Яковчук, Сергій Табаков, Ольга Дем’янчук, Юрій Береза, Ірина Никончук,  Ольга Кидун, Володимир Конєв,  Василь Туз, Світлана Стельмащук, Інна Родзяк, Тетяна Крячко, Олег Крячко, Олександр Крячко, Олег Зень, Тетяна Кравцова, Наталія Чорна, Наталія Ягущина, Діна Мазуркевич, Галина Закацюра, Людмила Павловська, Людмила Ткачук, Анна Легка, Іван Чорнобай, Анатолій Андрієвський, Ірина Загиней Анна Лимич, Олексій Горецький…
 Маємо згадати і тих працівників редакції, яких уже немає серед нас. Це Володимир Кобись, Григорій Дем’янчук, Валентина Шумик, Анатолій Петриченко, Микола Терешко, Василь Мороз, Микола Камінський, Тетяна Ісаєва. Кожен із них зробив свій  внесок у розвиток нашого видання.
 Появу кожного наступного номера «Вістей Рівненщини»  упродовж 30 років по праву можна вважати літописом Рівненщини. Адже це тисячі і тисячі репортажів та  облич на шпальтах газети, десятки тисяч вдало вихоплених журналістами миттєвостей, важливих повідомлень, тисячі різних історій та ситуацій.
Важаю, що нашому виданню неабияк  пощастило в тому, що ми ніколи не були партійним рупором, бо народжені в нову епоху. Якийсь час влада  пробувала тримати газету, так би мовити, під своїм контролем, але в неї це виходило невміло і незграбно. Часи, на щастя, змінилися, і це вже були проблеми окремих чиновників, які не хотіли цього усвідомлювати.
Ось уже 30 років ми не просто спостерігаємо за процесом становлення незалежної України, а  всі разом творимо нашу історію, а ми, журналісти, залишаємо по собі ще й письмові свідчення. Бо ж, справді, надважливо бути не статистами історії, а її творцями.  Нам також, як і нашим  читачам, не завжди і не все подобається в цьому процесі і ми про це говоримо на сторінках нашого видання, в соцмережах тощо.
Час стрімко летить уперед. І сьогодні в редакції працюють вже діти тих, хто колись був у числі перших працівників редакції. Світлана Тубіна прийшла  до нас після завершення навчання у ВНЗ і працює тут вже понад 20 років. Газета стала для неї першим і фактично єдиним місцем роботи в її трудовій біографії.  
За тридцять років технічний прогрес неодноразово нас підстьобував. Спочатку він змусив  нас відмовитися від кулькової ручки і набирати текст матеріалу одразу ж на ком’ютері.  А нині дає змогу побувати на пресконференції чи брифінгу, або ж на місці події, не виходячи з дому чи офісу. Технічний прогрес за цей час змінив кілька поколінь комп’ютерів,  навчив нас бути і журналістами, і репортерами, і фотографами, і коректорами, і дизайнерами в одній особі.
Живемо в такий час, коли дедалі частіше чуємо «газети уже віджили, всі новини є в Інтернеті». Десь, на жаль, в цьому і є правда, очевидно, що журналістам, як і читачам, доведеться змиритися з тим, що колишні високі тиражі вже ніколи не повернуться. Та все ж віриться, що паперові видання теж не зникнуть.  Ми також намагаємося реагувати на виклики часу і розвиваємо свій сайт visti.rovno.ua, читацька аудиторія якого нині складає понад 200 тисяч читачів. Вони охоче поширюють наші матеріали у соцмережах, діляться своїми коментарями та відгуками на нашій сторінці.  Завдяки сайту нас читають не лише в Україні, але й у США, Канаді,Росії та майже всіх європейських країнах. Тобто новий час завжди надає нові можливості і тут надважливо розвиватися далі, бо в сучасному світі не можна стояти на місці.
Після роздержавлення у 2018  році ми справді стали вільними. Ми впевнені у своїх діях і можемо говорити й писати, не думаючи про те, що це може комусь не сподобатися. Напевне, саме це є найголовнішою перевагою Закону про роздержавлення (попри те, що він має чимало недоліків) і головним надбанням журналістів останнього часу.
Ми справді оптимістично дивимося в майбутнє, бо маємо хоч і невеличкий, але молодий і професійний колектив, який вміє і знає як працювати. Нині для Вас, шановні читачі, улюблену газету творять Олександра Нагорна, Світлана Тубіна, Мирослава Іщук, Ірина Сівук, Людмила Загладкіна та я, Ваш покірний слуга Василь Бурченя.
Тож із 30-літтям нас. А нашим читачам бажаю міцного здоров’я, благополуччя в їхніх родинах і щоб їх не переставало  переслідувало одне з бажань – полистати свіженький номер «Вістей Рівненщини» або ж «полайкати» нас на visti.rovno.ua
• З повагою,
головний редактор Василь Бурченя  

 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: