Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Поліпшити здоров’я допомогли... мушлі

Кораблі, підсвічники, картини, а також навіть Дубенський замок на пульті управління – все це та інше вже понад десять років створює із мушель житель Дубна Валерій Михайлович Вул. Більше
того – будучи вже на пенсії, чоловік веде ютуб-канал, на якому показує всім охочим власні вироби.

Десять років тому, працюючи на  виснажливій роботі, пан Валерій заробив собі... інфаркт. Однак лежати на дивані і дивитися телевізор – такий варіант чоловіка не влаштовував. Тому він почав шукати, чим зайняти свої руки та думки, щоб відволіктися від негативу. І знайшов –  мушлі, які його діти привезли із моря. Звичайно, десять років тому з Інтернетом було важко, та й книжок, в яких описували детальне створення того чи іншого виробу – теж було небагато. Зате у чоловіка було бажання щось створити, були хороша уява та натхнення.


Сам майстер пригадує, що раніше навіть спеціально замовляв мушлі:
«Я непосидючий. Звичайно, допомогти жінці по господарству, приділити час дітям та внукам – це головне. А от після домашніх справ – займаюся своїм хобі. Тим більше, що створювати щось із мушель можна у будь-яку погоду. А ще вони мене лікують: після хвороби знаходжу в цій справі певну віддушину. Більше того, мушлі ніби забирають біль і поліпшують мій настрій.
Так, пригадую, на початках, діставши десь клейовий пістолет, в голові почав розробляти ідеї створення різноманітних фігурок. Мушля до мушлі, колір до кольору… А ще – познайомився із чоловіком, який займався мушлями і розповсюджував їх ще за Радянського Союзу. Ми з ним довгий час спілкувалися, він розповідав мені цікавинки про мушлі, адже в нього вони були дійсно різноманітні: від дуже маленьких – до таких, які займають  половину кухонного столу.


А нині друзі можуть привезти для мене мушлі із Італії, Португалії, Польщі. Адже всі, хто мене знає, знає і про має захоплення».
Так, серед виробів майстра є й копія Дубенського замку, яка, до речі, тривалий час була на виставці в самому замку. Чому чоловік вирішив відтворити саме його? Бо в дитинстві з друзями постійно проводив біля замку свій вільний час.


«Два роки я виношував ідею створити копію Дубенського замку із мушель, – розповідає Валерій Михайлович. – І таки реалізував її. Але цей замок не простий – у ньому є і світло, і підземелля відтворене, навіть міст підіймається. Також замком можна керувати зі спеціального пульту управління.
Я сам розробляв ескіз макета, згодом десь із півроку втілював ідею в життя. Адже все не так просто: поки підбереш розміри мушель, посортуєш кольори (від найсвітлішого до найтемнішого), поки повідбираєш надтріснуті і надколоті…Я не користуюся фарбами, хіба тільки блискітками та прозорим лаком для покриття.
Якщо ж говорити, в яку копійку це мені обходиться, то скажу, що кілограм вагової мушлі коштує від 80 до 800 грн.
Мій виріб був на виставці у Дубенському замку. А його працівники просять, аби я їм його подарував. З іншого боку, були люди, які хотіли купити у мене цей «замок». Але міркую: от продам я його, буде він у когось стояти удома, а що далі? Тож нехай краще «замок» залишиться у Дубно на виставці, щоб його могли побачити різні люди… Я, звичайно, не проти подарувати його в замок, але, якщо чесно – не наважуюся це зробити.


До речі, крім цього «замку», я виготовляв і інші речі, які вже давно роз’їхалися по світу – у Польщу, Італію, Португалію…»
Часто із своїми «морськими» виробами майстра можна побачити у Рівному на Музейних гостинах, під час Дня міста чи Дня Незалежності, куди його запрошують взяти участь.
«У місті Дубно також є мистецьке об’єднання, – каже майстер. – Так і називається: «Мистецька хата». У ньому зайнято близько 80 чоловік. І то не тільки дубенчани, а й мешканці із сусідніх районів, бо їм також хочеться бути в колі однодумців. Дубенська міська рада сприяє нам гуртуватися.


Найважче для людини у цій справі – всидіти на місці, адже це дуже копітка праця. Та й при такій справі не розбагатієш. От була у мене учениця – дівчина з Приморська. Півроку протрималася, трудилася, в неї навіть непогано виходило. Але потім сказала: «Вибачте, але більше не можу – немає у мене стільки терпіння». А я ж на пенсії, тому маю час. Звичайно, я не відмовляюся від якоїсь гривні, якщо зароблю своїми виробами. Але головне для мене те, що я отримую здоров’я та задоволення. Це, мабуть, і є найбільша плата за мої старання».

Ведучи свій ютуб-канал, на якому демонструє власні вироби, найпершим консультантом у цій справі  Валерій вважає свою дружину:
«Вона поруч завжди, – тішиться чоловік. – Якщо я в чомусь сумніваюся – вона мене консультує. Може сказати: «А от мені,  Валерію, це не подобається». І ми починаємо спільно докопуватися до істини».
• Олександра Нагорна

 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: