Олександр Аліксійчук: «Після 25 жовтня буде достатньо інструментів для розбудови успішних громад»
Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Олександр Аліксійчук: «Після 25 жовтня буде достатньо інструментів для розбудови успішних громад»

Напередодні Дня Конституції України ми вирішили поспілкуватися з людиною, яка наділена правом законодавчої ініціативи - це народний депутат України, наш земляк Олександр Аліксійчук, якого було обрано до Верховної Ради від 154 виборчого округу на Рівненщині. Якою є парламентська кухня, де замість страв готують закони, і чому вони часто дуже недосконалі, як на цю кухню можна  потрапити? Чи краще стане жити  українцям після місцевих виборів? Чи важливо для нардепа щось вміти робити власними руками? Відповіді на ці та багато інших запитань читайте у нашому ексклюзивному інтерв’ю.

- В українському політикумі здавна існувала традиція, коли політик опікувався своєю малою батьківщиною, сприяючи  у вирішенні тих чи інших її проблем. Тож чи  встигли ви за рік чимось допомогти землякам? 

- Поки, на жаль,  не маю чим похвалитися в цьому плані, але курчат, як відомо, рахують восени. Є плани, є ідеї. І вони стосуються не лише Здолбунівщини, але й Радивилівщини, Дубенщини, Млинівщини та Демидівщини, тобто всіх районів, які входять до мого округу. На жаль, пандемія внесла в наше життя серйозні корективи.  Бюджет постійно переглядається в бік суттєвого скорочення витрат.  Але в грудні, я дуже на це сподіваюся, в мене буде чим прозвітувати перед своїми виборцями. До цього часу ми хоч і маленькими кроками, але впевнено робитимемо спільну справу задля поліпшення життя людей.

- Чи були упродовж останнього року  такі моменти, коли ваше внутрішнє «я» протестувало проти волі фракції?

- Я би розділив проблематику на економічну і політичну. Що стосується економічних проблем, там де я з певних причин недостатньо вивчив питання, то  я прислухаюся до позиції фракції. Якщо ж мова йде про політичну складову, то моя позиція є основоположною,  константою. Часто буває  так, що мої політичні погляди ідуть у розріз із фракцією. Я цього не приховую. Усі сприймають мене як правого у фракції. Це те, з чим я виріс. Це мої переконання, і я не маю наміру їх змінювати.

- Багато серед слуг народу у Парламенті принципових депутатів? 

- Так, звісно, чимало. У  фракції партії «Слуга народу» належу до поміркованих правих. Приємно, що частина членів фракції, голосуючи за принципові речі, так само не змінюють свою позицію.

-  Яким для вас був перший рік роботи у Верховній Раді?

- І я, і більшість моїх колег,  якщо порівнювати з вереснем, тобто коли ми вперше переступили поріг Парламенту, – це абсолютно різні люди. За цей рік я точно став іншою людиною в плані політичного досвіду. Це стосується різних аспектів: формування бюджетної політики, відстоювання національних інтересів, взаємодії з депутатами, роботи в комітетах, взаємодії з КМУ. Ми справді увесь  рік вчилися, у нас не було потрібного досвіду, і його ніде не здобудеш, поки не станеш депутатом. Зрештою, не святі горшки  ліплять. Ми вчимося, і я думаю, що ми це робимо досить швидко.

- То все ж, який нардеп, на Ваш погляд, більш цінний для виборця і більш корисний для держави – досвідчений чи новачок?

- Де візьмуться нові обличчя, якщо обиратимемо лише досвідчених? Є закономірність, яка стосується не лише парламенту, - у будь-якій справі, поєднання досвіду і молодості – це хороший сплав. Безумовно, в Парламенті, як і скрізь, теж має бути зміна поколінь, але молодь теж має зважати на досвід.

- А з ким Ви радитеся у Верховній Раді?

- Відверто скажу, що на сьогодні немає в Парламенті старших колег, з ким мені хотілося б систематично  радитися. Якби вони були у нашій фракції, то все було б значно простіше. Я працюю у Комітеті з  організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування, надаю перевагу спілкуванню зі спеціалістами у вузьких сферах. Щодо реформи децентралізації, то спілкувався з багатьма  спеціалістами, які є визнаними авторитетами у цій справі. Це, наприклад, Юрій Ганущак. Мені б дуже хотілося поспілкуватися з Романом Безсмертним, але поки що така нагода не випадала. Тобто, як на мене, немає авторитетів у всіх галузях, мені цікаві думки спеціалістів, які працюють  у окремих секторах економіки, добилися певних успіхів, і до їх авторитетної думки  мають прислухатися всі, у тому числі і парламентарі.

- Вас влаштовує те, як в Україні  проходить адміністративна реформа?

- Я в цьому процесі перебуваю дуже глибоко і до цього часу. Мене не може це не влаштовувати. Що стосується безпосередньо Рівненської області, то я вивчив позицію кожної громади, яка мала  право на самовизначення у складі окремої територіальної громади.  І досі шкодую, що нам із різних причин не вдалося створити Сатиївської ОТГ, очевидно, що організатори  не зуміли донести до широкого загалу свій меседж, або  їх просто не почули. Я відстояв формат трьох громад у Здолбунівському районі, всі громади у Дубенському районі, відстояв Вербську громаду. Це стосується і півночі області - Соснівська громада мала бажання бути окремо від Березного. Рівненська область сформувалася у громади в такому форматі, в якому це бачили самі люди. Інколи доводиться чути нарікання, що, мовляв,  районів більше не буде, як же ми даватимемо собі раду? Ми повинні розуміти, що в подальшому район не відіграватиме тієї ролі, яку він відіграє зараз. Доступ людей до послуг  надаватиметься в межах об’єднаної громади. Районні ради  в укрупнених районах поки що лишаться з тієї причини, що ми не встигаємо внести зміни в Конституцію в частині районування для того, щоб прибрати райради. Вони будуть наділені суто мінімальними функціями. У майбутньому райрад не буде, бо їм нічим буде займатися. В реформі децентралізації першого субрегіонального рівня ми  надаємо  об’єднаним громадам величезні можливості. Вони матимуть  достатньо ресурсу, повноважень для того, щоб розвиватися. 

- А якщо в якійсь громаді дива таки не станеться, і вона  й надалі тупцюватиме на місці? Що тоді?  На районне ж керівництво всіх собак не повішаєш, а Київ тим паче далеко?

- Тут треба зрозуміти, що часу усі ми маємо не так багато, час істини настане дуже швидко. Якщо за 2-3 роки та чи інша громада не зможе зробити прориву, це при тому, що її і очільник і депутатський корпус будуть на своєму місці, то їй треба задуматися: може, варто на добровільних засадах долучитися до іншої громади, яка дає собі раду, має хороший менеджмент, наповнений бюджет, стрімко розвивається, будує дороги і т. п.  Основна цінність адмінреформи, як на мене, полягає в тому, що Парламент дає інструмент в тому числі і для залучення кредитних коштів для громад, з допомогою якого вони розбудовуватимуть своє життя, а одночасно розбудовуватиметься і вся Україна. Ніхто не має цього боятися.

Тут Олександр Васильович змушений був відповісти на телефонний дзвінок. Після розмови каже: «Ось вам приклад  ініціативної громади. Козинська громада на Радивилівщині хоче відкрити крафтову сироварню, яка вироблятиме сир із козиного молока. Воно, напевно, й логічно, що найкращий сир з козиного молока має бути саме в Козині. Хочуть  налагодити контакт із аналогічною сироварнею із Словенії, бо в цій країні цей напрям дуже розвинутий. І я їм у цьому процесі комунікації  маю допомогти».

- Ми зараз даємо можливість на місцях усім розпоряджатися. А то як завжди було? Приїжджаєш у село, чи в район, а там починають розповідати, що все погано, тому що все зав’язано на області чи Києві. Ми ж тепер кажемо:  ось ваше, це ваша земля, її ніхто ні в Київ, ні в область не забирає. Ось вам ресурс, ми даємо гроші, основне тіло кредиту гаситиме  держава, а відсотки маєте гасити ви. Покажіть за 2-3 роки, як ви можете управляти. Покажіть свої можливості. Ви, мешканці, обрали собі голову громади, обрали депутатів, з них і питайте. Вам не треба їхати в Київ з якимись вимогами. Усе можна вирішити на місці. Ось вам механізм. Знаєте прислів’я:  «Не давайте нам рибу, дайте нам вудочки». Так от вудочок у реформи децентралізації  велика кількість – зробіть і покажіть. Після 25 жовтня буде достатньо інструментів для розбудови успішних громад. Наприклад, на моєму 154 окрузі величезний масив земель сільгосппризначення. Фактично це аграрний регіон.  Якщо по чорному здають в оренду землю фермерам,  то нардеп же не буде їхати і ловити усіх  на гарячому. Громада відтепер  матиме відповідний механізм, і вона точно має стати господарем на своїй землі.

- Замість голів адміністрацій будуть префекти, як вони взаємодіятимуть із громадами?

- Я був одним із ініціаторів відкликання проекту закону про префектів, бо в ньому їм відводилися дуже великі повноваження. До цього питання треба дуже збалансовано підійти - для того, щоб ми прописали саме наглядові повноваження, щоб вони не втручалися в роботу об’єднаних громад, але мали механізм у разі наявних підозр про корупцію або, не дай Боже, зазіхання на державний суверенітет  миттєво реагувати на ці речі.

- Разом із іншими нардепами у ЗМі вам робили закид стосовно того, що, маючи чималі статки, Ви не відмовляєтеся від компенсації, яку згідно із законом держава виплачує  тим народним депутатам, які не мають житла в Києві. Як ви це прокоментуєте?

- Дуже часто подібні закиди роблять ті, кому можна поставити чимало аналогічних  запитань. Я хочу, щоб і Ви, і ваші читачі зрозуміли, що я  у своєму житті ніколи не працював на посаді в органах державної влади. Ніколи не мав справу з державними коштами. Усі свої статки заробив важкою працею, моя родина теж мені допомагала на цьому шляху. Він почався дуже давно, коли ще  став студентом і підробляв на так званих шабашках, кладучи плитку і переносячи пісок із цементом, потім це перейшло у великий будівельний бізнес, потім у моє хобі – ягідництво. Тому мені не потрібно хвилюватися  за походження моїх статків. Я маю можливість, але не бачу потреби в тому, щоб купувати житло в столиці, яке коштує чималих грошей.  Рано чи пізно я перестану бути народним депутатом  і впевнений, що не стану залишатися в столиці. Я повернуся назад на Рівненщину і займатимуся тим, чим займався і раніше.

Зараз  маю роботу, виконувати яку мене делегували мої виборці. Законодавець передбачив, що в таких випадках має забезпечити мене зарплатою і житлом. Забезпечення народного депутата має бути таким, щоб у нього не було потреби думати про те, щоб йому ще чимось займатися. Я користуюся тими умовами, які надала мені держава. Я ж ніде не заявляв, що коли мене оберете, то я  за свої кошти робитиму дороги, не отримуватиму зарплату і мешкатиму у столиці за власний кошт… Я цього не говорив.  У всьому світі людей, які йдуть працювати за контрактом, роботодавець забезпечує. Проблема, на мій погляд,  є лише одна – на сьогодні ми не можемо створити гідних умов усім людям, які працюють на державу. Але ми над цим працюємо. Я з держави для себе особисто не беру нічого. Кошти, які вона виділяє  на оренду житла для мене, ідуть одразу на рахунок державного підприємства, яке це житло мені надає. Я підписую лише акт і передаю його в бухгалтерію для оплати.

- Що вмієте робити своїми руками?

- Та багато чого (усміхається). Косити вмію, сіно возити, лицювальну плитку покласти вмію, зробити опалубку, картоплю вибирати, посапати бур’ян, посадити дерево, полуницю…

- А ягідництво – це  Ваше хобі?

- Це починалося як напрям бізнесу, сьогодні цим займається дружина з батьками. Я його не закидаю, тому що після завершення каденції я повернуся до нього, розвиватиму, бо бачу в цьому майбутнє.

- А може вам захочеться ще одне скликання попрацювати в Раді?

- На все воля Божа і людська.  Мажоритарної системи виборів уже не буде, а я виграв вибори у мажоритарному окрузі.  Майбутня система виборів до Верховної Ради буде доволі складна і передбачатиме рейтингові партійні списки. Тому загадувати наперед не будемо. Час усе розставить на свої місця.

- Ви можете у фракції зробити революцію, що взагалі під силу одному народному депутату?

- Так, справді такий прецедент був, і я добився того, чого хотіло суспільство. Останній приклад - претендент на посаду міністра освіти – пан Шкарлет,  на адресу якого було чимало закидів щодо плагіату, його ролі в Партії Регіонів.  Нам вдалося домогтися відкладення цього питання. Я точно знаю, що якщо ця кандидатуру буде внесено на розгляд, то я її не підтримуватиму, і мене ніхто не примусить це зробити.  Так само і щодо навчання іноземців в Україні російської мови.

- А, взагалі, у вас були плани стати народним депутатом?

- Може це вас здивує, але скажу, що так. Коли почалася Революція Гідності, то  у мене саме тоді закралася думка стати політиком загальноукраїнського масштабу. Проте так собі планував, що це буде не зараз, а десь за років 5. Сталося так, що в країні  змінився Президент, який отримав високий кредит довіри від українського народу,  і, напевно, що саме завдяки прапору Президента, під яким я йшов на вибори,  я й потрапив у Верховну Раду. На той момент я не був відомий усьому загалу 154 виборчого  округу.

- А  як прийшла до вас ідея спробувати балотуватися?

- Це була пропозиція моїх одногрупників  по Академії Управління при Президентові України. Якраз завершував навчання, коли оголосили програму «Ліфт».  На одній із пар  викладач пані Людмила Пашко, наша землячка, до речі, під час дискусії візьми та й скажи, що, може, хтось із нас, слухачів академії, спробує, а всі сказали: «Так давайте Саньку нашого випробуємо..».  Ось так і народилася ідея мого балотування. Ми зняли відео-резюме, бо така була умова, я його відправив за вказаною адресою, і незабаром отримав підтвердження. Зараз дуже часто всі згадуємо той період.

- Чи є у Вас належна співпраця з керівництвом ОДА?

- Кожен народний депутат, кожен керівник  – це людина, яка вже сформувалася, чогось досягла в особистому житті. Якщо ми станемо тягнути віз у різні боки, то толку ніякого не буде. Що стосується особисто моєї  співпраці з головою ОДА, то ми  постійно комунікуємо,  намагаюся донести голові ОДА ті моменти, куди він має звернути свою увагу в районах, які я представляю. Ми, як депутати, під час формування державного бюджету України  постійно  стараємося зробити так, щоб у область спрямовувалося якомога більше фінансового ресурсу. Фактично, це кров, яка має рухатися артеріями  і живити організм. Мова йде про медичні, освітні заклади, дорожній фонд. Це і об’єкти великого будівництва, на моєму окрузі їх два – це школа в Малеві і басейн у Дубно. Це ті речі, де ми взаємодіємо,  контролюємо  ситуацію і спрямовуємо її кожен зі свого боку. Тобто співпраця є, її просто не може не бути.

- Які свої знакові законодавчі ініціативи можете назвати?

-  Є автором багатьох законодавчих ініціатив: як проектів законів, так і поправок до них. Я є ініціатором низки поправок до законів у частині того, щоб ЦНАПи надавали більше послуг громадянам, щоб це було комфортно і зручно. Дуже сподіваюся, що люди це відчувають. Долучився до процесу відстоювання інтересів громад у питанні залишення акцизного збору на місцях.  Був організатором внесення змін до бюджетного кодексу  - з тим, щоб у ньому передбачити фінансування для найстарішої масової патріотичної організації для дітей і молоді  «Пласт». Фактично його визнано на державному рівні. Оптимізація будівельного сектору економіки. Сьогодні створюється Комісія з розслідування можливої корупції в системі ДАБі, я входжу до її складу. Тобто роботи дуже багато. Це збоку здається, що депутати нічим не займаються.

- У народі побутує така думка, що закони насправді пишуть не народні депутати, а їхні помічники. Наскільки правдивим є таке припущення?

- Якщо я буду стверджувати, що закони пишуть виключно нардепи і їм ніхто не допомагає, то я вас  обманюватиму. Якісь правки, якісь зміни до законів, як правило, дійсно  прописують народні обранці. Але написати цілий закон – це під силу далеко не кожному депутату. Для цього  створюються робочі групи, які збираються, обговорюють пропозиції, модерують всю цю ситуацію. Ми скидаємо свої напрацювання колегам, висловлюємо свої зауваження. Це величезний шмат роботи, який не під силу одному, навіть дуже досвідченому депутату.

Принагідно вітаю усіх мешканців Рівненщини, в першу чергу моїх виборців, із Днем Конституції України. Бажаю всім міцного здоров’я, благополуччя і достатку. Вірю в те, що вже дуже скоро усі ми справді житимемо у нашій державі відповідно до норм Конституції України.

• Розмову вів Василь Бурченя

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: