Офіцерська честь і відвага

Старший лейтенант Олександр Васильєв загинув смертю хоробрих, заманивши окупантів у засідку та відвівши увагу ворога від бойових побратимів

Його героїчне та блискавичне життя увібрало, як мінімум, чотири географічні віхи іденти­фікації подвигу. Старший лейтенант Олександр Васильєв служив у складі 14 Окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, постійне місце дислокації якої у Володимирі на Волині.  Народився Олександр Васильович на Чернігівщині.

Проживав у Рів­ному, де й зараз меш­кає його родина. А від­дав життя за Україну в бою на Миколаївщині. Але подвиг офіцера має загальноукраїнське значення: мужність, жертовність та відвага старшого лейтенанта Олександра Васильєва – це і яскравий взірець, і невід’ємна складова виконання завдань за призначенням всіх Збройних Сил України в доленосний період відсічі широкомасштабній агресії кремлівських головорізів.

Що ми знаємо про Героя, який став безсмертним у віці 32 років?

Олександр Васильєв народився 15 березня 1990 р. у м. Прилуки на Чернігівщині, де закінчив загальноосвітню школу. Жив із родиною у Рівному. Майбутню дружину зустрів у 2014-му. Вибір долі: поїхав на похорон до свого побратима і там познайомився з його сестрою Вікторією. Освідчився їй у коханні через два тижні. Почуття виявилися взаємними та щирими, тож невдовзі Олександр і Вікторія стали чоловіком і дружиною. А влітку наступного року в молодого подружжя народилася донечка Ірина.

«Ніхто не міг подумати, що ми одружені вже сім років. Іноді говорили, що ми якісь не такі, поводимось, як діти... А у нас постійно були пригоди та романтика. Миті, проведені разом, були наповнені неймовірною енергією. Із Олександром ми навіть посваритися нормально не могли, бо потім сміялися одне з одного», – розповідала дружина офіцера Вікторія Васильєва журналістам чернігівського порталу «ЧЕline».

Наталя Борисенко з Рівного також ділилася, що її син Олександр, який загинув у 2014 р., захищаючи Донбас, був другом Олександра Васильєва. І це була справжня дружба чоловіків і воїнів.

І це не випадково: після закінчення Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2014 р. молодий офіцер брав активну участь у бойових діях на сході України в зоні проведення АТО/ООС.

У 2020 р. Олександр Васильєв підписав контракт на проходження військової служби у складі 14 Окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Разом із дружиною та донькою таким рішенням гордилися і батьки офіцера зі структури морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

Але настав пекельний ранок 24 лютого 2022 року. І старший лейтенант, і його загартована в боях бригада в княжому граді Волині не затрималися – буквально з перших годин від початку широкомасштабного вторгнення рашистської орди українська механізована бригада почала виконувати бойові завдання в інших точках України.

Старший лейтенант Олександр Васильєв завжди був зі своїм підрозділом там, де цього вимагав наказ…

Мужній офіцер загинув у бою 27 березня 2022 р., захищаючи від навали російських окупаційних військ Миколаївську область. Про той запеклий бій знаємо більше, ніж це можливо розповісти в цій публікації.

Це сталося під час виконання бойового завдання з відбиття атаки збройних сил російської федерації під час спроби захоплення ними населеного пункту Благодатне (Комсомольське) Миколаївської області. Заступник командира механізованої роти з морально-психологічного забезпечення механізованого батальйону 14 ОМБр на визначеному своїм командуванням рубежі правильними рішеннями не дав змогу прорватися путінським головорізам та забезпечив успішне відбиття атаки ворога, чим налаштував особовий склад на упевненість у своїх діях. А під час черговоої лавини наступу московської орди заманив окупантів в засідку, відвівши увагу переважаючих сил ворога від бойових побратимів. У результаті останнього бою рашисти в скаженій люті закидали мужнього офіцера ручними гранатами… Старший лейтенант Олександр Васильєв загинув смертю хоробрих,  віддавши своє життя за збереження своїх підлеглих і за Незалежність України.

«Ми разом служили в 14 механізованій бригаді. Старший лейтенант Олександр Васильєв був особистістю, яка поєднувала в собі найкращі людські якості. Як бойовий офіцер він асоціюється лише з такими поняттями, як честь і відвага», –  згадує побратим загиблого.

Останню шану Героєві віддали 2 квітня 2022 р. у Рівному: від будинку на вул. Бригадній до церкви на вул. Тиннівській, де з мужнім офіцером змогли попрощатися родичі та близькі. А після велелюдної жалоби на майдані Незалежності останній земний шлях Олександра Васильєва завершився на Алеї почесних поховань Рівного.

Указом Президента України від 22 липня 2022 року №526/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший лейтенант Олександр Васильович Васильєв нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

У пам’ять про героїчного офіцера названо вулицю в Рівному, посмертно його удостоєно звання Почесний громадянин міста Рівного. На Чернігівщині, де навчався захисник України, відкрито меморіальну дошку. На честь старшого лейтенанта Олександра Васильєва у м. Володимирі встановлено меморіальну табличку на Стелі пам’яті воїнів 14 ОМБр, його ім’я занесено в Книгу пам’яті воїнів бойового з’єднання. Донька Ірина – почесний волонтер Князівської бригади, нагороджена відзнакою командира 14 ОМБр, Почесним нагрудним знаком Міністра оборони України «Знак пошани». Дівчинка продає власноруч сплетені віночки, а виручені кошти передає на потреби ЗСУ.

Про славного сина Чернігівщини, про легендарного жителя м. Рівного, про сумлінного воїна Князівської бригади з м. Володимира на Волині, про самовідданого захисника Миколаївщини та про справжнього Героя Олександра Васильєва знають і пам’ятають не лише тут. Він – гордість всієї України, навічно – один із правофлангових Збройних Сил України.

А військовослужбовці 14 Окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, як і всі Сили оборони, на передовій лінії фронту продовжують громити путінську орду.

І за себе, і за Олександра Васильєва та інших полеглих побратимів. В ім’я майбутньої і неминучої Перемоги над ненависним ворогом!

• Володимир Данилюк
(Фото з архіву родини Олександра Васильєва, пресслужби 14 ОМБр,  порталів «ЧЕline», «Рівне 1»)