Надія з присмаком монастирського меду

У ролі замовника виступили гощанські автодорівці, а прокласти дорогу  взялася одна з тернопільських фірм. Щодня, пообіцяли її працівники, з’являтиметься півкілометра асфальтованого покриття.

Поштовхом для такого повороту подій стала одна з поїздок першого заступника голови  облдержадміністрації Анатолія Юхименка в села Липківської сільської ради. Дорогою до самих Липок зустрівся йому великий і сучасний автобус з іноземними паломниками, які поверталися з відвідин тутешнього Свято-Успенського чоловічого монастиря. Автобус так «мучився», долаючи жахливу дорогу, що Анатолію Олексійовичу, як він потім зізнався журналістам, стала соромно не лише за область, а й за всю Україну. Тож і зініціював прокладання тут сучасного автошляху, аби і мешканцям місцевих сіл доїжджалося краще, і  гості не обминали ці чудові краї як під час проведення Євро-2012, так і опісля.

Власне, цей шлях має стати ще однією частинкою конкретних справ заради поліпшення соціальних умов на селі і  розгалуження туристичної мережі. Як-не-як, у такі  духовні заклади, яким є сьогодні Свято-Успенський чоловічий монастир, у дворі якого розміщена купіль із чудодійною водою, що пробивається із трьох  підземних джерел і зцілює хворих, люди тяглися й тягнутимуться. Як і  помолитися. Тож гарна дорога  буде їм  у поміч. За це вже зараз дякують владі і селяни, і  ченці на чолі з архімандритом Єрмогеном. До речі, він гостинно зустрів представників засобів масової інформації, які приїхали зафіксувати старт нової дороги разом із першим заступником голови облдержадміністрації Анатолієм Юхименком. Настоятель люб’язно розповів про життєві  монастирські свята і будні, історію цієї споруди. Виявляється, в цьому році монастирю, що з’явився тут на місці скиту у 20-х роках минулого століття і був у післявоєнні роки атеїстичною владою знищений, виповнюється 20 років. І розпочав він свою духовну місію після проголошення України незалежною державою. Нині в монастирі  моляться і трудяться 19 ченців. Вони обробляють 28 гектарів поля, мають своє господарство і навіть пасіку. Та й сам монастир розбудовується. За словами його настоятеля, у плані, зокрема,  зведення  на території монастиря ще однієї будови  – собору Божої Матері. Утім, і зараз обитель вабить око кожного, хто сюди завертає назавжди чи на короткий час. Бо розміщений на високому місці над ставком, має гарну архітектурну форму, дарує християнам і  духовне, і фізичне зцілення.

- Щоправда, - зізнався архімандрит Єрмоген, -  у монастирі паломників з інших місць України та зарубіжжя  буває більше, ніж місцевих прихожан. Бо села бідніють на людей. Нині в чотирьох селах Липківської сільради залишилося 1400 жителів. І насамперед - через соціальні негаразди. Сподіваємося, що зі з’явою нової сучасної дороги наші населені пункти з цією сумною традицією розпрощаються. І на службу до нашої церкви приходитиме не 20 вірян, а значно більше, і  паломники, і  туристи завертатимуть сюди частіше...

Вірять в це і Анатолій Юхименко, і сільський голова Андрій Остапчук, і самі селяни, які також прийшли на свято прокладання перших кілометрів асфальтованої надії. Повірили й журналісти, пригощаючись монастирським чаєм із липовим медом та спілкуючись із липчанами.          

Із Божою допомогою та власним  прагненням жити краще, сподіваємося, все вийде.

• Юрій Береза