Микола Панащенко: «Добудова третього і четвертого енергоблоків ХАЕС – доцільна і неминуча»

Микола Сергійович Панащенко впродовж 15 років був директором ХАЕС, а тепер є головним консультантом президента ДП «НАЕК «Енергоатом» на майданчику Хмельницької атомної електростанції. Проблема, на вирішення якої потрачено чимало зусиль і часу, йому добре відома. Аргументи на користь добудови багато разів озвучувалися на різних рівнях, процес то помітно активізувався, то вкотре гальмувався. На думку Миколи Сергійовича, держава повинна була б давно ухвалити невідкладне рішення про добудову обох енергоблоків.

– Миколо Сергійовичу, чи дійсно ХАЕС і країні потрібні 3 і 4 енергоблоки?
– Хмельницька АЕС сьогодні – це два діючі енергоблоки ВВЕР-1000 з розвинутою виробничою інфраструктурою. Перший енергоблок успішно відпрацював 30 проектних років, його ресурс після виконання широкої програми заходів з ПТЕ продовжено рішенням Колегії Державної інспекції з ядерного регулювання України у липні минулого року до грудня 2028 року. Технічно можливо, після проведення чергової переоцінки безпеки, продовжити цей термін ще на 10 років.
Значно молодший другий енергоблок наразі відпрацював половину проектного строку, який спливає у вересні 2035 року. Є всі технічні передумови продовження його експлуатації ще на 20 років. Час поки є, але цей момент – зняття з експлуатації – рано чи пізно настане. І ми маємо бути до цього готові. Натомість, 3 і 4 енергоблоки з моменту спорудження Хмельницької АЕС і дотепер залишаються недобудованими.
– Отож, маємо два енергоблоки у стані призупиненого будівництва. У якому вони стані?
– Будівельна готовність енергоблока №3 складає, за оцінками фахівців, майже 70%. Будівництво зупинилося в 1990 році через мораторій на спорудження нових ядерних енергоблоків. У 2006-2008 роках було проведено обстеження будівель і споруд, розроблено програму ремонтно-відновлювальних робіт. Перший етап програми реалізовано в 2008-2009 р.р., а в 2015-2017 роках здійснено дообстеження будівельних конструкцій.
На четвертому енергоблоці справи в плані будівельної готовності куди більш невтішні, фахівці оцінюють її у 20-25%. Після обстеження, проведеного в 2007-2009 р.р., ремонтно-відновлювальні роботи на ньому не проводилися. Дообстеження здійснено в 2016-2017 роках. З другого боку – такий ступінь готовності дає більшу свободу у виборі технології добудови.
Згідно з техніко-економічним обгрунтуванням добудови 3 і 4 енергоблоків, складеним  у 2012 році, для цього потрібні були кошти в сумі 36,8 мільярда гривень. За уточненим ТЕО, станом на тепер цифра зросла фактично удвічі, сягнувши позначки 72,3 млрд. гривень.
У межах підготовки до початку робіт з добудови нових потужностей в 2011 році проведено громадські слухання у населених пунктах зони спостереження та додаткові консультації з громадськістю у 2018-2019 роках. В тому числі – у столицях суміжних держав: Мінську (Білорусь), Відні (Австрія) та Варшаві (Польща).
Наші послідовні кроки додавали впевненості в тому, що справа зрушиться з місця. У 2012 році було прийнято Закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3, 4 ХАЕС», який, на жаль, через відомі всім події, було скасовано п’ять років тому – і вся проведена колосальна підготовча робота зійшла нанівець.
– Чи достатньо наявної інфраструктури на випадок добудови 3 і 4 енергоблоків?
– Інфраструктура Хме­ль­ницької АЕС від початку будування була розрахована на експлдуатацію чотирьох енергоблоків. Таке навантаження здатні витримати наявні електротехнічні системи, системи водозабезпечення і водовідведення. А лінії електропередач та ВРП 330 і 750 кВ роблять можливим вихід через підстанцію Західно-Українська на підстанцію Альбертирша в Угорщині, через підстанцію Київську і ЧАЕС – на Білорусь, через високовольтну лінію – на Жешув у Польщі. Завдяки автотрансформатору зв’язку на нашому відкритому розподільчому пристрої можемо передавати електроенергію з високовольтних ліній напругою 750 кВ на лінії 330 кВ.
Ясна річ, що в разі добудови 3 і 4 енергоблоків потрібно буде створити свою інфраструктуру блочних трансформаторів, трансформаторів власних потреб, резервних трансформаторів. Відповідні резервні комірки, необхідні для додаткового розширення відкритого розподільчого пристрою, є.
Щодо інших напрямків. Створювана система поводження з радіоактивними відходами розрахована на переробку РАВ як уже діючих енергоблоків, так і двох нових. А наше водосховище без будь-яких модифікацій здатне справно виконувати свої функції при експлуатації станції електричною потужністю 3400 МВт. За умови спорудження струменероздільної дамби довжиною 1300 метрів чотири енергоблоки працюватимуть без жодних обмежень щодо температури циркуляційної води.
Досить важливе значення у контексті будівництва нових потужностей має добре відлагоджена система підготовки і підтримання кваліфікації персоналу, створені комфортні умови в місті для проживання працівників електростанції і їх родин, мережа освітніх, культурно-спортивних закладів, сфера торгівлі і побуту.
– Яка значимість Хмельницької АЕС для її міста-супутника Нетішина?
– Розбудова електростанції – це запорука життя міста. Насамперед – це робочі місця, станом на зараз на нашому підприємстві працює 5200 осіб, понад 90% атомників і членів їхніх сімей проживають саме в Нетішині. Завдяки відрахуванням із зарплати персоналу ХАЕС суттєво наповнюється бюджет міста, адже ці надходження складають 75-80% від загальної суми. Житловий фонд та всі об’єкти, розташовані на території Нетішина, безперебійно отримують тепло і воду, послуги з водовідведення, які надає комунальне господарство – структурний підрозділ Хмельницької АЕС.
– У чому вигоди добудови 3 і 4 енергоблоків?
– Реалізація проекту Х3/Х4 дозволить створити майже 700 додаткових робочих місць для ремонтного та експлуатаційного персоналу. На час спорудження енергоблоків буде велика потреба в людях, у розпал будівельно-монтажних робіт задіюватиметься до 6000 осіб. Звісно, що зростуть відрахування на спеціальну соціальну інфраструктуру населених пунктів зони спостереження.
Хмельницька АЕС стане вигідним партнером для українських виробників, адже до 70% обладнання замовлятиме саме на віт­чизняних підприємствах. З будівництвом нових енергоблоків розвиватиметься, ми на це сподіваємося, видобуток місцевих ресурсів – будівельного каменю, піску, цементу.
Введення в експлуатацію 3 і 4 енергоблоків – шлях до збільшення виробітку електроенергії і можливість її експорту в країни Європейського Союзу, в тому числі через енергоміст «Україна-ЄС». Це буде практичним підтвердженням принципу «краще торгувати готовим продуктом, ніж сировиною».
– Наскільки безпечна Хмельницька АЕС зараз, і як вплине на рівень безпеки добудова нових енергоблоків?
– Безпека діючих енергоблоків завжди в пріоритеті. Під час підготовки першого енергоблока до роботи в понадпроектний термін (2017-2018 р.р.) на ньому виконано всі технічні заходи Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій, а також проведено оцінку залишкового ресурсу будівель і споруд, обладнання, систем нормальної експлуатації і систем, важливих для безпеки. В результаті отримано ліцензії на продовження терміну експлуатації до грудня 2028 року, тобто до проведення чергової переоцінки безпеки.
На другому енергоблоці програма підвищення безпеки до і після пуску виконана в повному обсязі. Міжнародні організації, на кошти яких реалізовувалися заходи, вважають цей проект допомоги з підвищення безпеки найуспішнішим.
Станом на зараз на другому енергоблоці виконано 73,6% заходів К(з)ПБ, решта реалізовуватиметься під час ППР протягом 2020-2023 років. Варто зазначити, що на обох діючих енергоблоках виконані заходи, розроблені в ході додаткової переоцінки безпеки за результатами аналізу аварії на АЕС Фукусіма.
Радіаційний вплив у районі розташування Хмельницької АЕС після напрацювання 48 реакторороків обома енергоблоками залишається стабільним. Гамма-фон відповідає природному значенню, чи іншими словами – нульовому рівню, задокументованому перед початком будівництва атомної електростанції. Забруднення повітря, води у відкритих джерелах, ґрунту має дуже низькі рівні і визначається в основному ізотопами природного походження. Параметри радіаційної обстановки жодним чином не призводять до якихось обмежень у роботі підприємств чи населення у зоні спостереження Хмельницької АЕС.
Попередній аналіз безпеки 3 і 4 енергоблоків, викладений у 8 томі ТЕО, показує, що застосування на них реакторної установки з додатковими системами безпеки, зменшить ймовірності тяжких пошкоджень активної зони і понаднормативних викидів (у порівнянні з початковим проектом ВВЕР-1000/В-320) на 2 порядки.
Оцінка впливу добудови нових потужностей і роботи ХАЕС у складі 4 енергоблоків міститься у 13 томі ТЕО, де розглядається весь спектр впливу АЕС на компоненти і характеристики навколишнього природного середовища, на техногенне середовище, а також довколишнє соціальне середовище. Результат аналізу показує, що жодних загроз для життя і здоров’я людей, роботи промисловості, сільського господарства чи соціальної сфери немає.
Висновок напрошується сам: добудова двох блоків на Хмельницькій АЕС – доцільний і необхідний крок для підтримки життєдіяльності і розвитку самої електростанції та міста Нетішина. Вона виправдана і необхідна для регіону розташування об’єкта та для України загалом – як передової енергетичної держави.

Записала Ольга Сокол