Ми не можемо залишити цю війну нашим дітям, а тому маємо вигнати ворога з рідної землі назавжди!

Варашанин Володимир Ординат – нині військовослужбовець 104-ої окремої бригади територіальної оборони 61-го батальйону Збройних Сил України з позивним «Лісник». Громадський активіст за фахом – лісівник, у минулому – депутат Володимирецької райради, «свободівець», в цивільному житті – тренер юніорів з футболу у ДЮСШ Вараша. Чим живе сьогодні воїн ЗСУ?

Ще 12 лютого 2022 року Володимир Ординат на своїй фейсбук-сторінці опублікував звітні світлини з успішної поїздки зі своїми футболістами-вихованцями на турнір з підписом: «Із Нетішина до Вараша привезли «Кубок Нації». А вже за два тижні через підступне вторгнення росіян в Україну Володимир покинув свою спортивну форму і вдягнувся в однострій ЗСУ.  Нещодавно випадково зустрілася з ним у Вараші – того дня на вараському майдані проходило віче щодо переходу релігійної громади до ПЦУ. Володимир теж був його учасником, бо вважає, що в Україні не має бути жодного москальського сліду. З пів години розмовляли про усе, що діється нині в Україні, про його мотивацію до боротьби та мрії.

Тренер футболістів став тероборонівцем
Володимир Ординат розповів і своїм побратимам-«свободівцям» про свою службу в ЗСУ, поранення та теперішню ситуацію на фронті. Тож детальніше про нашого захисника з його ж розповіді:
– 27 лютого 2022 року я приєднався до лав Збройних Сил України, пішов у тер­оборону. Тривалий час ми дислокувалися фактично на своїй рідній території, адже готувались до вторгнення з північного напрямку – з Білорусі. Охороняли важливі стратегічні  об’єкти, проводили тактичні та інші навчання. Наприкінці лютого 2023 року ми вирушили на ротацію у Донецьку область, а саме – в Бахмут. Зрозуміло, що тип війни у лісах Рівненщини кардинально інший, ніж на східному напрямку, тому довелось  вчитись на ходу та пристосовуватись до боїв у місті, – розказує про ті стартові події Володимир.

Під Бахмутом від смерті врятувала каска
Тероборонівець Володимир Ординат 15 березня 2023 року отримав поранення – у результаті обстрілу зі станкового автоматичного гранатомета постраждала права рука та нога, контузило, а  декілька уламків пройшло крізь каску воїна. Уламки, завдяки міцності каски, втратили силу й не змогли пробити голову, але ж частина з них поранила патріота.
– Я добре запам’ятав цей момент: АГС настрілює так, наче спілі плоди падають з яблуні. Ми тримали позицію, відстрілювались від орків, але ж не пощастило, і прилетіло в мене. Я щиро вдячний побратиму «Калині» за те, що він допоміг мені, «трьохсотому», вийти з позиції та підстрахував мій напрямок. Хоча тебе, друже «Калино», вже й немає з нами, але до кінця життя я буду пам’ятати тебе з величезною вдячністю, – з сумом згадує  воїн.
Із захопленням і вдячністю згадує оперативну допомогу медиків:
– Наші медики – це чарівники! Я відразу сам наклав турнікет після поранення, після евакуації з Бахмута мене дислокували спочатку в стабпункт, а далі – в госпіталь. Там відразу відчувається злагоджена робота медичних працівників – повна медична допомога, все детально перевірили, розповіли, як далі відновлюватись та направили лікуватись у місто Дніпро. Після Дніпра – в Кривий Ріг, а далі – у медзаклад на рідній землі, адже і рідні землі, і рідні стіни  лікують найкраще! – з усмішкою розповідає Володимир Ординат.

Після реабілітації – знов до побратимів у частину
Всі українці і світова спільнота активно обговорюють підготовку до контнаступу на окупантів-росіян. Що очікує вже нині досвідчений боєць ЗСУ Володимир Ординат  від нашого контрнаступу?
– Важко оцінювати ситуацію. У нас прекрасне військове керівництво, яке детально вибудовує лінію наступу. Нехай Господь Бог дасть наснаги, розуму та удачі українському командуванню! Ну і, звичайно, необхідно більше техніки та зброї для ефективного виконання бойових завдань. Впевнений, що, якщо помножити вищесказане в декілька разів – Перемога буде якнайшвидше! – без жодної нотки сумніву у голосі зазначає Володимир.
Зараз Володимир Ординат проходить лікування і реабілітацію вдома. Як він планує своє життя по завершенню реабілітації?
– Зараз стараюсь максимально швидко залікувати рани. Спілкуюсь з лікарями, нейрохірургами щодо контузії – вони дають позитивні рекомендації. Потім пройду ВЛК та – далі в частину. Висловлюю вдячність своїм побратимам «свободівцям» за допомогу. Щиро дякую волонтерам та усім небайдужим за допомогу українським Героям! Ми не можемо залишити цю війну нашим дітям, а тому маємо вигнати ворога з рідної землі назавжди! Разом рухаємось до Перемоги! Слава Україні! – символічним жестом підтверджує свої слова нинішній  захисник України.
Знайомі з Володимиром ще з часів його депутатства кажуть, що він завжди впевнений у собі, спортивної статури чоловік. Фізично й нині не змінився. Хіба от шрами на обличчі та помітні зміни у мові через контузію. Але його впевнена мова і переконання не дають сумніву в іншому – все буде Україна!
• Людмила Босик,
за матеріалами Рівненської ОО ВО «Свобода».
• Фото – із соцмереж