Країна ще не втрачених можливостей

На людях, техніці і добривах не економить
Цьогоріч виповнюється 10 років, відколи молодий, 22-річний, агроном із Нижньої Саксонії Александер Волтерс вирішив спробувати зайнятися фермерством на Рівненщині, а саме в селі Озерко Здолбунівського району, заснувавши сільгосппідприємство «Агро-Консалт АВ».
Перші самостійні кроки у фермерстві в українських умовах були непростими. Навіть попри те, що молодий господар мав за постійного консультанта свого батька - досвідченого фермера з тридцятилітнім стажем з-під Дрездена. Запущені землі довго не хотіли спромогтися на ту віддачу, на яку фермер розраховував. Проблема, в першу чергу, полягала у їх якості, бо аналіз показав, що вони на той час були токсичні навіть для бур’янів. Та поступово земля отримала все, що їй бракувало, і вона, як кажуть, заспівала, почала давати по 80 центнерів пшениці з гектара.
Александер дуже добре знає агрономію, чого і скільки потребує кожне поле, як ефективно і без втрат для навколишнього середовища боротися зі шкідниками тощо. Це дійсно вчений агроном-практик.
– Александере, чи відчуваєте Ви себе вільно і легко, наче вдома? - цікавлюся, між іншим.
– Так, хоча всюди є якісь нюанси. В Україні є проблеми з інфраструктурою - погані дороги, недостатній сервіс, інтернет поганий і не всюди є, корупція, яка нікуди не ділася, хто б і що б там не говорив. У Німеччині з цим проблем немає взагалі. Але водночас великим позитивом є те, що в Україні є багато можливостей, яких уже немає в Німеччині. Саме тому я тут. І маю надію на те, що розширю земельні площі, які орендую, бо такі перспективи і бажання ще є. Люди здають свої паї в оренду, бо не можуть їх самостійно обробляти - для цього треба мати хороші знання з агрономії, сучасну техніку, зрештою, хороші хімічні та біологічні препарати, добрива, без яких, на жаль, сподіватися на гарні врожаї не доводиться. У Німеччині в агробізнесі немає перспектив. Щоб збільшити кількість землі, на якийсь гектар треба чекати не один рік.
В Озерку таких інвестицій ще не бачили
Александер Волтерс інвестує в агробізнес великі кошти. Нові або майже нові трактори і комбайни марки «CLAS» та «NEW HOLLAND» коштують шалені гроші, і для більшості українських фермерів вони на сьогодні просто недосяжні. Для розуміння - шина до трактора марки «CLAS» коштує… 140 тисяч (!) гривень. Крім тракторів і комбайнів «Агро-Консалт АВ» інвестував значні кошти у придбання спеціальної холодильної системи для зберігання зерна, сушарки, обладнання для внесення добрив, спеціального авто з нержавіючою ємкістю для підвезення води і ще багато всілякої сучасної техніки.
Александер Волтерс переконаний: для того, щоб мати успіх у сільському господарстві, треба щороку інвестувати в техніку. Нині в компанії вирощують пшеницю, ріпак озимий та ярий, ячмінь, соняшник, кукурудзу. Окрім ріпаку все реалізують на внутрішньому ринку. А для того, щоб зернотрейдери та власники елеваторів не диктували свої умови, збудував власний ангар.
- Я ж раніше зберігав зерно на елеваторі – в такому випадку мало того, що платиш великі гроші за цю послугу, так ще й повертають тобі зерно сумнівної якості, бо ж там усе перемішане, кажуть, що ріпак, наприклад, ГМО, хоча я твердо переконаний, що цього не могло бути. Часто буває, що на елеваторах погана вентиляція, шкідники. Тож ми збудували один ангар на три з половиною тисячі тонн і виготовляємо документацію на будівництво ще одного - на 7 тисяч тонн. Це дасть можливість увесь урожай зберігати у себе і реалізовувати його на вигідних умовах.
Коли агробізнес соціально відповідальний
Александер впевнений, що може обробляти землі удвічі-тричі більше, хоча для цього, звісно, знадобиться більше техніки та працівників. Із технікою проблем немає, бо її він завозить із Німеччини, з господарства батька, хоча вже почав купувати і власну. А от із працівниками, каже Александер, проблема в найближчі роки може бути, і цьому є дві причини. Дуже багато молоді на селі спивається, хоча вони могли б бути гарними працівниками в сільському господарстві. А ще - проблема трудової еміграції в Польщу ускладнюється з кожним роком, кращі працівники виїжджають на заробітки, і роботодавцеві треба кожного разу вигадувати нові стимули, щоб утримати їх.
- Усі хороші та відповідальні, які були в Озерку та навколишніх селах, уже працюють у мене, але це не означає, що люди не шукають ще кращого, отож я постійно теж працюю над тим, щоб у мене їм було найкраще. У мене є люди, які вміють ремонтувати техніку, бо в Німеччині техніку не ремонтують, а лише міняють вузли та механізми. Шкода, що із України такі люди виїжджають, - констатує фермер.
За словами Александера, в його господарстві зараз вирощують вісім сортів пшениці і постійно їх тестують, а ще - три сорти озимого ячменю та три сорти кукурудзи. Планував вирощувати цукрові буряки, але після того, як ознайомився з кабальницьким договором від цукрового заводу, бажання займатися цим відпало, вирішив, що спробує вирощувати кукурудзу на зерно. За останні роки інноваційні технології щодо вирощування цієї культури пішли далеко вперед, і в наших умовах вона має давати гарні врожаї.
Сьогодні жителі села Озерко не уявляють свого життя без підприємства «Агро-Консалт АВ» та його власника Александера Волтерса. Бо багато чого на благо мешканців і цього населеного пункту, і ще кількох сіл, де фермер орендує землю, робиться його стараннями і зусиллями. Взимку чистить дороги від снігу, встановив майже десять зупинок, допомагає школам та дитсадкам, надає фінансову допомогу тим, хто її вкрай потребує. З боку німця-фермера – це справді соціально­ відповідальний бізнес, принаймні, перед тими людьми, які живуть на цій території. І з ними він, очевидно, планує пов’язати своє подальше життя, бо тут збудував будинок і за тиждень одружується зі своєю супутницею Катею, яка теж працює в компанії. Одне слово, Озерко в очікуванні непересічної події – інвестор жениться. І весілля, як і заведено у німецьких фермерів, гулятимуть на території господарства.


Василь Бурченя