Художниця Мирослава Волощук жила в Рівному, тут минуло її дитинство, навчання в школі, студентські роки, а після одруження переїхала до Вараша. Саме там зараз знаходиться її майстерня.
Мирославо, як твій настрій та справи?
Та ніби добре, наскільки це можливо зараз.
Ти довгий час жила в Рівному. Сумуєш за ним?
Я вже тривалий час живу в іншому місті. Тут моя сім’я, мої дітки та друзі, моя улюблена робота. Рівне – це моє дитинство та роки юності. Приємна ностальгія та спогади. Сумую зрідка, але вдячна за те, що маю.
Чому ти вирішила малювати картини, чому стала художницею?
Малювати я люблю, із самого дитинства, скільки себе пам'ятаю, малювання – невіддільна складова мого життя. Я щаслива людина! Моя робота – це моє улюблене заняття! Що може бути краще?
Спочатку малювала для себе, для душі. Дарувала картини близьким і друзям. Та коли в мене почали купувати мої роботи, це приносило величезну радість. Це означає, що мої роботи подобаються, їх хочуть бачити у своїх оселях! Супер! Ось так і почався мій шлях художника.
Пам’ятаєш свою першу картину?
Дивлячись, що вважати першою картиною. Пам'ятаю всі перші – першу в художній школі, першу в декретній відпустці, першу в моїй власній майстерні.
У тебе є таке місце сили в Рівному, яке тебе надихало на початку кар'єри художниці?
Рівненський гідропарк, Устя, Басівкутське озеро. Дуже люблю водойми! Взагалі наше Рівне дуже гарне і затишне місто, особливо зараз це відчуваю, коли в Рівному буваю лише зрідка.
Розкажи про свої виставки, можливо, маєш плани, щоб організувати нову?
Виставки персональні та групові в мене були в моєму місті Вараш, де вже мій другий дім, та в Києві.
Що любиш малювати найбільше?
Мої роботи, мій живопис – це завжди про радість, про щастя. Це хороші емоції та позитивний настрій. Я взагалі дуже вільний художник. Я пишу тільки те, що люблю. Я ласунка і не дивно, що в мене виникла серія натюрмортів десертів (понад 70!), зараз вони розійшлися по всьому світу. У США навіть створюють пазли з моїми солодкими натюрмортами.
А в Чехії вийшла серія аксесуарів для айфонів та айпадів з моїми десертиками.
Серія пташечок та натюрмортів, тваринок та пейзажів – теж про щастя, про те, що я люблю.
У які ще країни "поїхали" твої роботи?
Мої картини розлетілися практично по всіх куточках світу: США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Франція, Великобританія, Нідерланди, Китай, Філіппіни, Італія, Іспанія, Німеччина, Польща, Мальдіви, ОАЕ, Африка... Все і не згадаю.
Тобто живопис для тебе став основною роботою?
Я щаслива, бо моя робота – це моє улюблене хобі! Так, я стомлююся після довгих годин роботи; як і в будь-якій роботі, у малярстві є свої нюанси. Але на роботу, у свою затишну майстерню я біжу з величезним задоволенням. Я працюю офіційно, я ФОП і сплачую всі потрібні податки.
Як ти знаходиш замовників?
Я непогано знаю англійську мову, і це дає мені змогу більш-менш на рівні спілкуватися з моїми замовниками з різних куточків світу. А за допомогою інтернету можна жити в маленькому містечку Вараші у віддаленому куточку Рівненської області й мати змогу спілкуватися з усім світом.
Війна, безперечно, вплинула на твою творчість…
Коли почалася війна, моя творчість зазнала теж величезних змін...
Ну як тут про радість, коли болить?
Я довго не могла нічого писати. Потім зрозуміла, що, хоча війна, треба щось робити, треба рухатися і творити.
Я розпочала творчі заняття для малят з живопису. Мої маленькі художники навчаються творити радість! Мої учні-малятка – це місцеві дітки та дітки, тимчасово переселені з інших регіонів. Я спостерігаю, як вони "оживають", радіють і посміхаються від нашої спільної творчості, і це допомагає й мені. Я потрібна, я можу допомогти іншим! Це дає мені сили та натхнення.
Зараз я розпочала нову серію робіт "Моя Україна". Це про любов, любов до нашої землі, нашої природи. Наша Україна нереально красива і сильна! Я хочу написати пейзажі з усіх куточків нашої країни! Я знову пишу і пишу те, що люблю. Надіюся, згодом зроблю персональну виставку з "Моєю Україною".
Це крута ідея, дякую, Мирославо.
Розмовляла Ірина Грабчак, студентка спеціальності «Журналістика» НУВГП
Фото – зі сторінок художниці у Фейсбук