Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

ХТО СКАЗАВ, ЩО КИТАЙСЬКА НЕ В МОДІ?

Вдома був ректором

Одразу помітно, що ім’я мого співрозмовника не характерне для Китаю.  Виявляється, він уйгур за національ-
ністю  і  мусульманин  за  віросповіданням.  Його  народ  має  свою  мову, схожу із турецькою, але у школі, уні-
верситеті  Фіда  Умар  інтенсивно  вивчав китайську. Йдучи на розмову із професором  Синьцзянського  аграрного  університету,  де  донедавна  він був  ректором  інституту  китайської мови, думав, що у юності він вчився у СРСР. Але виявилось, що гість в нас раніше  ніколи  навіть  не  був.  Російську він почав вивчати у початкових класах. А народився Фіда в місті Чуча північного  Китаю,  яке  розташоване за  8  км  від  кордону  із  Казахстаном. До  приїзду  в  Острог  жив  із  сім’єю  у великому  китайському  місті  Урумчі Синьцзян-Уйгурского  автономного району. Фіда Умар виріс у багатодітній родині, де було шестеро дітей – тоді ще
не  було  обмеження  кількості  дітей  у Китаї. Після школи 3 роки працював у  селі,  згодом  –  на  хімічному  заводі, навчався  на  літературному  факультеті  університету.  Отримавши  вищу освіту,  викладав  у  своєму  вузі.  У 1993-1998 роках вчив стару турецьку мову  у  Ташкентському  університеті. Має  двох  дочок-близнючок  –  одна навчається  в  Пекінському  університеті, інша – в Шанхайському. Дружина  –  викладач  університету.  Батько вже  помер,  а  за  життя  був  деканом агрономічного  університету, мама також викладала. Тобто можна сказати, що він з династії вчителів.

Перед  приїздом  в  Острог,  після того, як термін перебування на посаді  ректора  закінчився,  Фіда  Умар  здав  у  Пекіні  екзамени  і  став  волонтером  міністерства  освіти.  Його  скерували  в  Україну,  і  за  розподілом  потрапив  у  Острог.  Фіда  Умар  не  лише  вчить  острожан  китайської  мови,  а  й  разом  розповідає про історію, культуру своєї  країни  –  популяризовує  «Піднебесну». 

В Острозі познайомився з  китайцем

 До  Острога  професор  Фіда  Умар  прибув 8 березня 2011 року. Він каже,  що місто йому сподобалось – маленьке, зелене, з чистим повітрям, небагатолюдне і тихе, майже повністю одноповерхове.  Разом  із  тим  тут  живуть  чудові люди та є  гарний університет.  У  Китаї  таких  малих  міст  немає  взагалі.  Тамтешні  міста  –  переповнені  людьми,  скрізь  височать  хмарочоси,  повітря  забруднене  Там  навіть  села  більші, ніж наш Острог. А ось ціни в  магазинах, на думку професора, у Китаї нижчі.  Готує  сам,  харчується  він  в  основному  хлібом,  сметаною,  молоком  і  яйцями,  хоча  купує  й  інші  продукти.  Його здивувало, що в Україні на ринку масово торгують свининою, тоді як  баранини не знайти.  Навчаючи,  гість  з  Китаю  вивчає  нашу країну. Він каже, що наша система вищої освіти схожа до китайської.  Але є і відмінності. Наприклад, обід у  китайських студентів триває півторидві години. У цей час уроків немає, всі  відпочивають. А тут пари проводять і  в обід. Крім того урок у них триває 50  хвилин, а у нас більше години. В Україні є групи, де всього 7-10 студентів, у  Китаї група налічує не менше 25 студентів. Фіда Умар вважає, що українським  студентам  вчитися  легше,  ніж  їх китайським колегам. Ті більш дисципліновані, у них немає вихідних, як  у  нас  –  в  суботу  і  неділю.  І  вузи  там  величезні  за  мірками  нашої  академії  – орієнтовно 16 тисяч.  Нещодавно в Острог приїхала дружина професора – вона вже на пенсії.  У  нашому  місті  він  познайомився  із  острожанином  Сун-Юн-Сіном  –  китайцем за національністю, якого доля  закинула в наш край. Він багато з ним  спілкувався російською, бо чоловік за  багато років життя у нашому місті рідну мову забув. А ще – він збирає матеріали про ветерана Великої Вітчизняної війни і хоче про нього написати  статтю для преси у своїй країні.

 І п’ять тисяч ієрогліфів

Курс  китайської  мови  в  Острозькій академії є факультативним. Минулого навчального року було дві групи  – початківці і ті, що почали займатися  раніше.  Щороку  набирається  приблизно  25  осіб,  бажаючих  опанувати  китайську мову. Викладач забезпечив  своїх  учнів  підручниками,  які  привіз  із  Китаю.  Поряд  зі  студентами  вчать  мову далекої східної країни і  викладачі. Професор каже, що китайська мова  для українців важка, особливо граматика – ієрогліфи. Хоча її можна вивчати у латинській транскрипції. Разом з  тим Фіда Умар вважає, що часу на вивчення такої важкої мови замало – дві  пари в тиждень. Та  цього достатньо,  щоб  розуміти  китайську,  вміти  написати кілька речень.  Студенти задоволені новим викладачем з Китаю.

– На його заняттях цікаво, – каже  студентка п’ятого курсу економічного  факультету Олена Чаклош. — На першому він учив нас вимовляти звуки і  правильно ставити наголоси, тому що  в  китайській  мові  одне  й  те  ж  слово  може  мати  чотири  види  наголосів  і,  відповідно, чотири різних значення. У  ній немає родів і часів, проте все одно  це дуже складна мова. Для того, щоб  оволодіти нею, потрібно знати не менше п’яти тисяч ієрогліфів. На другому  занятті ми вже намагалися їх писати.  Це не важко, проте потрібно пам’ятати, що в Китаї пишуть зліва направо і  зверху вниз (в колонку).

Нині Китай – прогресуюча країна  із  потужною  економікою.  Компанії  зі  світовим  ім’ям  мають  вихід  на  ринок  Китаю, і їм потрібні працівники, здатні  спілкуватися з китайцями. Тож роботодавець скоріше зверне на молодого  спеціаліста увагу, якщо в резюме буде  зазначено, що він володіє китайською  і  зможе  продемонструвати  відповідний  сертифікат,  виданий  академією.  До того ж, знання цієї мови відкриває  перспективу  поїхати  до  Китаю  і  влаштуватись там на роботу.

• Іван Глушман

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: