Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Керівник зможе викликати працівника навіть посеред ночі і звільнити просто тому, що не сподобався

Уряд Прем’єр-міністра Олексія Гончарука вніс на розгляд депутатів законопроект «Про працю». Він повинен замінити Кодекс законів про працю 1971-го року. Вирішили вносити не трудовий КОДЕКС, а саме трудовий ЗАКОН через те, щоб спростити його розгляд у Верховній Раді. Адже, відповідно до статті 109 Регламенту ВРУ, при розгляді кодексів або законопроекту, в якому понад 100 статей, не допускається скорочення терміну розгляду. В проекті нового закону передбачається 98 статей. Відповідно – його можна розглядати у скорочені строки.

Серед основних переваг нового законопроекту «Про працю», про які зазначає уряд України, такі: розширення соціальних прав та гарантій працівників через збільшення легальних робочих місць; забезпечення рівних можливостей чоловіків та жінок у сфері праці; підвищення доходів працівників;  виконання умов, які висунув для України Європейський Союз.

Але, окрім так званих «плюсів», є у майбутньому законі «мінуси». Які? Про це ми вирішили запитати у заступниці Федерації профспілок Рівненської області Марії Рожко.

“Коли йде мова про закон, який стосується кожного громадянина держави,  то поспіх недоречний”

– Досі ми жили за трудовим законом 1971-го року. Чому саме зараз його вирішили змінити і чи дійсно його варто змінювати?

– 27 грудня українська влада прийняла рішення ухвалити новий законопроект «Про працю» і вже наступного дня подала його у Верховну Раду. Такий собі «подарунок» під ялинку на Новий рік, про який ні з ким не говорили і не узгоджували його статті. На мою думку, так робити неправильно, адже цей закон стосується не тільки самого уряду, але й усього українського суспільства. Ми працюємо, виходячи із Кодексу, і завдяки йому маємо соціальний захист…
За останні роки Кодекс в цілому не переглядався, а щорічно лише вносилися зміни. Над ним працювали і влада, і роботодавці, і профспілки. Фактично, у 2015 році новий проект Кодексу законів про працю був поданий у Верховну Раду для прийняття, але його тоді відкликали. Для нової ж влади було поставлене завдання: прийняти. Тож наші владні структури почали працювати над тим, щоб прийняти новий закон «Про працю», який містить у собі 98 статей. Відповідно до Регламенту роботи ВРУ, його можна прийняти в турборежимі, не обговорюючи і не вникаючи у нього детально. Якби це був простий закон, який би не впливав на низку змін до інших законів, тоді його можна  приймати швидше. Але коли йде мова про закон, який стосується кожного громадянина держави, коли відміняються закони про відпустки, про трудові спори, коли є пропозиція відмінити закон про профспілки,  то поспіх недоречний.

Ми звикли, що захист працівників відбувається через Трудовий кодекс. Зокрема, у ньому прописано, які права, робочий час і яку відпустку має кожен із категорії працівників. У ситуації ж, яка нині панує у нашому суспільстві, коли у нас стало більше підприємств приватних, назріла потреба вносити зміни. Профспілки говорили ще раніше про те, щоб узаконити той соціальний захист, якого нині немає в так званих транснаціональних компаніях, супермаркетах тощо. Там виникає багато нюансів, коли відпустка не надається так, як потрібно, коли люди працюють більше, ніж 8 годин. Хто знає, той може себе захистити через суд, хто не знає – звертається у профспілку. Ми знаємо, які права є у того чи іншого працівника. І, якщо є необхідність звернення в судову інстанцію  для відстоювання прав людини чи  потрібно допомогти написати скаргу або ж заяву, ми допомагаємо. Інакше працівник буде змушений іти до адвоката, який візьме за написання тієї заяви, щонайменше, 300 грн.

Головна загроза – “звільняти без погодження”

– Як тепер визначатимуться умови праці для людини?

– Наприклад, якщо при важких чи шкідливих умовах праці у законі прописано, що надається відпустка у розмірі 48-56 днів, то тепер буде лише 24. Якщо більше днів – потрібно буде прописувати в угоді. А от чи пропише керівник цю решту днів – під питанням. Багато статей із Трудового кодексу вилучилися. В угоді «Про працю» працівнику, який влаштовується на роботу, потрібно прописати також і те, як він працює. Тобто, якщо це не прописано, то керівник може викликати працівника у будь-який час, хоч посеред ночі. І працівник буде зобов’язаний прийти на роботу. Якщо ж не погодитеся – просто відмовлять у роботі. І ніхто вас не захистить.

– Які ще виникнуть проблеми у працівників, коли приймуть новий закон «Про працю»?
– Найголовніше – стаття 35 «Звільняти без погодження». Тобто керівник сам звільняє працівника без якихось на те причин. Наприклад, ви йому просто не сподобалися. Або ж якщо вагітна жінка, коли вийде на роботу після декретної відпустки, її в перший же день роботи теж можуть звільнити. Відпустки мають прописуватися колективним договором, або ж в угоді. У діючому трудовому законодавстві вони чітко визначені, а в новому – їх немає.
Якщо ми подивимося з точки зору роботодавця – всі умови праці мають прописуватися в угоді. Але як можна умови праці прописати в додатковій угоді? Добре, якщо у підпорядкуванні у керівника троє-шестеро працівників. А якщо біля тисячі?

У конфліктній ситуації працівник залишиться сам на сам із роботодавцем

– Чи можуть профспілки взагалі зникнути?
– Коли ви прочитаєте новий законопроект, ви не знайдете у ньому слово «профспілка». А коли немає такого слова, а замість нього лише «представник», то який висновок можна зробити?..
Всі моменти, які стосуються зобов’язань керівника та трудового колективу, прописуються у колективному договорі. Підписує їх голова профспілкової організації. У новому законі вводиться таке поняття як «представник трудового колективу». Цим представником може бути будь-яка людина. Їй доручають завдання – вона підпише. А що далі? Якщо трапиться така ситуація, коли потрібно з’ясувати  стосунки у суді, та людина взагалі ніяких прав не має. У неї нема таких повноважень. Тобто працівник залишиться сам на сам із роботодавцем. А не завжди ж можна підійти до свого керівника, навіть просто щоб поспілкуватися. Я не уявляю, як відвоювати права працівника може той «представник».

– Одна із цілей нового законопроекту «Про працю», як наголошують урядовці,  гармонізувати український закон із вимогами  ЄС. Наші закони про працю кардинально відрізняються від тих законів, які встановлені в Європі?
– Повинне бути узгодження між владою, роботодавцем, людьми найманої праці та профспілками. Всі зобов’язання прописані у генеральній угоді, яка у нас діє на національному рівні. Так, до прикладу, у Данії, коли працюють над узгодженням всіх зобов’язань в угоді, всі сторони можуть сваритися, страйкувати, довго шукати консенсусу, але у підсумку – прийняти логічне і виважене рішення. І тоді вже ніхто не має права виступати і казати, що щось не так. Зовсім не відомо, як у нас буде відбуватися таке соціальне узгодження.

Роботодавець тепер зможе навіть “мінімалку”
не платити

– А які зміни, на Вашу думку, варто внести в новий законопроект?
– Перше і найважливіше – вписати в закон «Про працю» гідну заробітну плату кожному працівнику. У цьому ж проекті закону скасована державна гарантія мінімальної заробітної плати на рівні не нижче прожиткового мінімуму. Нині у нас мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 4723 грн., а прожитковий мінімум – 2027 грн. всупереч розрахованому Мінсоцполітики (на серпень 2019 р.) 4722 грн., тобто в 2,2 раза менше. Відтак, щоб не відповідати за протиправне зниження конституційного рівня соціальних гарантій не нижче прожиткового мінімуму – мінімальної зарплати, пенсій, страхових і соціальних допомог, влада просто ліквідувала прожитковий мінімум, передавши уряду повноваження визначати його в ручному режимі. Як Ви думаєте, за такі гроші можна вижити?
Ще кажуть, що посадовий оклад має базуватися на мінімальній заробітній платі – 50 відсотків, орієнтовноо 2300 грн. Це говорить про те, що для людини є гарантія – дві тисячі гривень точно, але чи будуть надбавки – невідомо. У новому проекті закону «Про працю» немає чітко прописаного посадового окладу і штатного розкладу. Як сказав керівник – так і буде. Так, 40-годинна нормальна тривалість робочого часу зберігається. Але при цьому законодавчо легалізовано гнучкий графік робочого часу і дистанційну чи надомну роботу з нефіксованим робочим днем і впровадженням надурочної роботи без обмежень на законодавчому рівні та скорочення доплати за неї у п’ять разів. Разом із тим у нас найменша заробітна плата, порівняно з усіма європейськими країнами, і її розмір за цим законопроектом буде залежати від доброї волі роботодавця.
Друге – обов’язково щоб були гідні умови праці. У нас 80 відсотків діючих підприємств мають старе обладнання. Від цього й щоденно щонайменше двоє людей отримують травми на виробництві. Людям страшно працювати.
Третє – як бути із приватним сектором? Міністр розвитку економіки Тимофій Мілованов казав, що якщо буде той «представник», то і тіньова економіка зникне. Але як це можна пов’язати?

Якщо законопроект ухвалять, то в Україні знову буде феодальний лад

Новий закон ніби спрямований на те, щоб люди не виїжджали за кордон, а залишалися в Україні. На Вашу думку, це дійсно так?
– На мою думку, після прийняття нового закону «Про працю» відбуватиметься ще більша міграція. Для людей немає тут захисту. Якщо сьогодні умови праці погіршуються, ціни на все піднімаються, а мови про підвищення зарплати немає, то звідки має прийти поліпшення?
Чому з’явилися вислови, що це «рабський закон»? Тому що кожна людина має підійти до свого керівника й узгодити з ним той міфічний договір про умови праці. Але ж буває стільки життєвих ситуацій… Хіба всі їх пропишеш у договорі?
Люди не розуміють усієї ситуації, адже головне для них – як прогодувати сім’ю? Як вивчити дитину? Як вижити?
Якщо законопроект ухвалять, то в Україні знову буде феодальний лад, коли працівники приходили до роботодавця і лише з ним все узгоджували.
Нещодавно у Києві відбулося Всеукраїнське віче профспілок – обговорення законопроекту «Про працю». На це віче запрошували і Міністра розвитку економіки Тимо­фія Мілованова, і Президента Володимира Зеленського, і Прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Але ніхто із них не прийшов. Ми вимагаємо врахувати та обговорити в суспільстві всі суттєві зауваження, пропозиції учасників соціального діалогу – влади, роботодавців, профспілок, для внесення зміни в кодекс законів про працю, і лише тоді ухвалити його Верховною Радою.


• Спілкувалася Олександра Нагорна

 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: