Під виття страшенної сирени, що терзала душу, містяни проводжали в останню дорогу свого земляка, вірного сина Української землі, що віднині знайде в ній свій спокій.
Солдат ВАСУСЬ Максим вірою і правдою служив своїй Батьківщині! І загинув він з Україною в серці, бо вона була для нього понад усе!
Біль втрати ятрить душу, а гіркі сльози виїдають очі... Скільки ще українських родин осиротить ця клята війна? Скільки ще справжніх воїнів поповнять Небесне військо?!
Спочивай з миром, Герою! Вічна Тобі пам'ять та шана народна!
М'яких хмаринок Тобі, Максиме!
Рівненський ОМТЦК та СП
