Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Григорій Максим’як: «Був би найщасливішою людиною...»

Приміщення нового хірургічного корпусу, що введений у дію рік тому, нині забезпечує головну функцію диспансеру. Таких чотирьох операційних блоків єврокласу та відділення реанімації, де надається хворим медична допомога в післяопераційний період, немає у жодній лікувальній установі області. У палатах передбачені всі умови для обслуговування важкохворих. Пацієнтів на першій та другій стадіях хвороби тут лікують досить ефективно. Головне, переконані онкологи, - вчасно виявити її на ранніх стадіях.

- Щороку в поліклініці диспансеру обстежуються майже 57 тисяч пацієнтів, - говорить Григорій Максим’як. - А в стаціонарі,  що розрахований на 242 ліжка, зараз лікується 260 хворих. Щодня хірурги-онкологи проводять до двадцяти операцій, за минулий рік їх кількість сягнула 2890. Перевантаження, на жаль, уже помітне, тому з огляду на тенденцію зростання патології серед населення ми змушені завершити будівництво ще одного корпусу і в перспективі збудувати пансіонат.

Підписання угоди з представниками приватного Фонду Рината Ахметова, через який диспансер отримає медичне обладнання на 5 мільйонів доларів, за словами Григорія Максим’яка, подія вкрай важлива для лікувального закладу і хворих із західного регіону України.

- Це буде надзвичайно потужне обладнання - лінійний прискорювач, який у комплекті з комп’ютерним томографом складає так звану пет-технологію, - розповів далі головний лікар. - Практично - ядерний мініреактор, що здійснюватиме опромінення хворих швидкими електронами. У Європі – це прогресивний метод лікування. Маючи таку високотехнологічну апаратуру, в диспансері буде створений регіональний центр променевої терапії, де також зможуть лікуватися хворі з сусідніх областей. В Україні такі центри вже функціонують у Донецьку, Києві та Львові, незабаром відкриється у Сімферополі.

Таким чином, заклад набуде державного статусу і отримуватиме цільове державне фінансування. Тільки тоді питання лікування хворих із інших областей буде вирішене. Зараз, в умовах фінансування з обласного бюджету, проблема існує, бо хворі з Волині, Хмельниччини хочуть проходити в нас променеву терапію, лікуватися хірургічними методами. Поки що це вирішується за рахунок благодійних внесків хворих, які вони роблять із огляду на ті розрахунки, скільки обходиться перебування в стаціонарі, а також оплачують витратні матеріали для окремих обстежень. Що ж стосується забезпечення ліками, то вони видаються пацієнтам у межах виділеного фінансування, решту хворі змушені купувати за власний рахунок. Із Державного бюджету згідно з програмою «Онкологія» диспансер отримує медикаменти для безоплатного лікування хворих на суму 2 мільйони 100 тисяч гривень, нинішнього року сума витрат збільшилася на 200 тисяч. Цього, звичайно, недостатньо, бо за останніми розрахунками, за словами Григорія Максим’яка, таким чином забезпечується лише 23 відсотки від потреби. Справа в тому, що препарати останнього покоління для хіміотерапії надзвичайно дорогі, їх вартість сягає 80-120 тисяч гривень за одну ампулу чи упаковку. Тому, зрозуміло, що для більшості наших співвітчизників ці суми позахмарні.

- Звичайно, проблеми є і ніхто їх не приховує, - продовжив головний лікар. - Рік стабілізації буде складний і вимагає оптимізації медицини. Минулого року у складі делегації мені довелося побувати в Польщі, де ми вивчали систему фінансування медичних закладів. Після цієї поїздки я переконався, що вітчизняна система охорони здоров’я певною мірою перевантажена. І питання полягає в тому, як утримувати таку систему… Найбільша, найбагатша країна світу – США - не може собі дозволити утримувати державну систему охорони здоров’я, адже це дуже витратна галузь. Проблема вітчизняної медицини полягає в тому, що існує перевантаження лікувальною допомогою. Стаціонарне лікування важливе, але фінансовоємке, тому що хворим потрібно забезпечити належні умови, догляд. Але час не стоїть на місці і треба думати про нові стаціонарозамінні методи лікування.

На моє переконання, майбутнє за високотехнологічно оснащеними   медичними установами. Тридцяті-п’ятдесяті роки минули. А хто був у Дубенському онкодиспансері, той бачив, що це старі приміщення колишнього монастиря, без належних умов і оснащення. Ніякої діагностичної та лікувальної апаратури. Тому не раціонально витрачати на нього бюджетні кошти тільки для того, щоб люди просто лежали, треба чесно дивитися правді в очі. Доречно, що Дубенський онкодиспансер, який був розрахований на п’ятдесят ліжко-місць, перепрофільовується в хоспіс - специфічну лікарню, де можна доглядати максимум 45 важкохворих людей, щоб вони могли достойно зустріти кінець свого життя. Натомість у Дубно буде збережена амбулаторна онкологічна служба: прийом пацієнтів, кабінети променевої та хіміотерапії.

Знаєте, я був би найщасливішою людиною, якби проблема онкології зникла, - такими словами завершив спілкування з журналістами Григорій Максим’як. - Думаю, що всі були б щасливі.

Тетяна Ісаєва

 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: