Гральні автомати: поки одні реформують, інші - досліджують історію
Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Гральні автомати: поки одні реформують, інші - досліджують історію

Гральний бізнес з’явився, здається, чи не одночасно із найдревнішою професією. Бо людям завжди було цікаво розігнати адреналін до критичної межі. А ще за умови, що з’являлася додаткова можливість заробити «на халяву». Нині влада черговий раз бореться проти грального бізнесу. В усіх попередніх «войнушках» останній упевнено вигравав.

Так, у четвер Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про легалізацію грального бізнесу. Перша спроба зробити це відбулася ще 19 грудня минулого року. Проте, депутати передали документ на доопрацювання.

Президент Володимир Зеленський тоді пригрозив: «Ми знаємо, хто за цим стоїть. Не хочете грати за прозорими правилами? Не хочете працювати цивілізовано і платити в бюджет? Що ж, давайте по-іншому. Відсьогодні негайно закриваємо всі гральні зали».

Кабінет Міністрів терміново скликав нараду і в усій країні почалися рейди для припинення роботи гральних закладів. Зокрема, на Рівненщині рейди у так звані «національні лотереї» тривали цілодобово, поліцейські відрапортували, що у кінці минулого року припинено діяльність 125 об’єктів грального бізнесу. Було вилучено 295 одиниць комп’ютерної техніки.

Вже у січні чи то з настанням свят, чи через те, що гральні контори не роблять спроб відновити роботу, як це систематично трапляється із «наливайками» пального, повідомлення про закриття об‘єктів грального бізнесу стали надходити значно рідше.

А прийнятий у четвер у першому читанні законопроект, зокрема, передбачає запровадження виключного переліку видів діяльності у сфері азартних ігор, дозволених в Україні, запровадження системи ліцензування в цій сфері, встановлення відповідальності за порушення законодавства України в сфері грального бізнесу та багато іншого.

А що ж було в Рівному із гральними закладами колись, хоча б у ХХ столітті?

 

Взагалі історія азартних ігор на території сучасної України бере свій початок з тих часів, коли країна знаходилася у складі Російської Імперії. У XVIII, XIX та на початку XX століть найбільші клуби-казино успішно працюють в Києві та Одесі, розповідається у Вікіпедії. В  СРСР. В період НЕПу у великих містах республіки Україна продовжують працювати гральні доми. Але згодом влада вирішує обійтися без грального бізнесу, і в травні 1928 року РНК СРСР пропонує усім союзним республікам негайно зачинити всі гральні клуби та казино. Проте вони таки існували ще довго й офіційно на території СРСР, але грати в них могли лише іноземці. Наприклад, з кінця 1970-х років на великих лайнерах («Максим Горький», «Лев Толстой» та ін. — порт приписки Одеса) розміщується до сотні гральних автоматів.

По селах же у неділю чоловіки грали в карти – на інтерес і на гроші, але це було далеко не казино. Для простих смертних існувала також система державних лотерей (пам’ятаєте фільм «Спортлото-80»?), розіграші яких проводилися в окремій передачі на одному з трьох ТБ-каналів. Отож те, що нині ми називаємо «національною лотереєю» в лапках, за радянських часів не мало подвійного дна.

Лотерейні квиточки за 50 копійок або за 1 рубль «видавали» на здачу у гастрономах чи галантереях, а потім на газетних шпальтах друкували цілі «простирадла» із прізвищами щасливців. Вигравали там усе – від рубля й до автомобіля. Також можна було стати щасливими власниками радянських пральних чи швейних машинок й іншої, найчастіше дрібної, побутової техніки.

Траплялися й так звані «піраміди» - листування із вкладанням у конверт рубля чи трьох і відсиланням його певній кількості адресатів, натомість тобі теж мали надіслати гроші, але кількість адресантів зростала в геометричній прогресії. На таке шахрайство велися, здається, навіть частіше, аніж на офіційну лотерею. Але вигоду, і то чималу, отримували, як правило, організатори, що опинялися на верхівці піраміди.

А от період розквіту казино у Рівному в минулому столітті припав на часи військової окупації міста під час Другої світової війни. Хоч і за часи польської окупації в місті існувало офіцерське казино 44-го стрілецького полку Kresowi. 

У ФБ-групі Старе Рівне історичне, віднайшовши світлину, датовану 1943 роком і підписану, як офіцерське казино в Рівному, любителі історії провели ціле розслідування.

Й саме у його ході, дякуючи досліднику Василю Гудзію, вдалось встановити, що на фото зазнімковано святкування 7 жовтня дня народження німецького генерала Мельцера. Під час Другої світової війни генерал-лейтенант Мельцер керував 252-ою піхотною дивізією в центральній частині Східного фронту з січня 1943 до 12 жовтня 1944 року.

Крім того, любителі історії з’ясували, що в Рівному було, як мінімум, два казино: офіцерське - на Словацького, казино рейхскомісаріату (kasino RKU) - на вул.Новий Світ (наприкінці 20-х років минулого століття нинішню вулицю Поштову почали називати Новий Світ. Під такою ж назвою там працювали кабаре і танцювальний зал, а згодом і кінотеатр). Хоча є документи, що ще в 1919 році на цій вулиці існувало кабаре і танцювальний зал “Новий Світ”, власником якого був Ян Свєнтковський.

Є ще й письмові свідчення радянської доби, що в основному стосуються діяльності на наших теренах Д.Мєдвєдєва. В його книзі "Это было под Ровно" знаходимо:
"Наиболее серьезными из последних наших дел в Ровно были две диверсии, которые довели оккупантов до страшной паники.
Одним из этих дел был взрыв центральной столовой "Казино". Помещалась она на Немецкой улице,  49, в нижнем этаже лучшей в Ровно гостиницы".

"Обер-лейтенант Зиберт (таким було одне із підпільних прізвищ М. Кузнєцова) чрезвычайно быстро вжился в среду оккупантов. Он стал завсегдатаем лучшего в городе ресторана «Дойчегофф» на центральной улице города Дойчештрассе (она же после войны Ленинская и Соборная), немецкой столовой Фрица Якобса на той же Дойчештрассе, офицерского казино на улице Словацкого, казино рейхскомиссариата в «Дойчехаузе» («Немецком доме»), на улице Новый Свет, ресторанов в парке Любомирского и на вокзале, иных мест, где проводили свободное время немецкие офицеры и чиновники и куда местным жителям, если только они не занимали видные посты в учреждениях оккупантов, вход был заказан", - це ще одне свідчення радянської історії.

Що ж, є ймовірність того, що казино при готелях у Рівне повернуться дуже скоро. От тільки то вже будуть інші готелі, ніж у 1940-их.

(Фото з мережі Інтернет та з групи Старе Рівне історичне)

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: