Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Гостра проблема – гострий інфаркт

…- Зараз трішки заболить, але ненадовго, - попередив Юрій Помогов хворого, який лежав на операційному столі. – Просто потерпіть.

І на світло-зелене хірургічне простирадло бризнуло кілька краплин крові. Поволі вузький катетер, розпочавши шлях через артерію на нозі, рушив до серця. Але хворий цього навіть не відчував. Потім, коли ввели контрастну речовину, Юрій Помогов разом із Ігорем Кривком дивилися на монітор і просили записати відповідне зображення. Операція, яка тривала загалом хвилин сорок, допомогла встановити точний діагноз – у хворого інфаркту немає, судини чисті, холестеринові бляшки відсутні, але він потребує відповідного медикаментозного лікування. А це означає, що він отримає необхідне лікування й зайвих препаратів йому вживати не доведеться.

Цього чоловіка привезли із Сарн, де поставили діагноз - гострий інфаркт. Проте у рівненських кардіологів він викликав сумніви, хоча певні зміни у кардіограмі були. Для встановлення точного діагнозу хворому запропонували  зробити коронографію – обстеження судин серця. Воно, по суті, є оперативним втручанням,  але робиться методом інтервенційної кардіології і дає точну картину.

Як виявилося, операція була тисячною. Тому вирішили зробити її спільно обоє лікарів, які запроваджували цей спосіб оперативного втручання у Рівному,  - Ігор Кривко та Юрій Помогов. Вони, до речі, разом робили й першу таку операцію.

- Знаєте, коли я проходив стажування у Сілезькому центрі  хвороб серця в польському місті Забже й освоював проведення досліджень та операцій на ангіографі, я мало вірив, що мені доведеться цим займатися у Рівному.  Надії на те, що у нас з’явиться відповідне обладнання, не було ніякої, але так хотілося на практиці застосувати свої знання, допомогти хворим, - говорить Ігор Кривко.

Та мрія дуже швидко збулася. Директор центру  в Забже, кардіохірург від Бога Мар’ян Зембала, розуміючи проблеми української медицини, доправив  у міську лікарню ангіограф, який сам цей лікувальний заклад придбати  навіть у найближчі 50 років не зміг би.  Апарат хоч не новий, але у робочому стані. На той час між  Рівненською міською лікарнею та Сілезьким центром хвороб серця з Польщі було підписано угоду про співпрацю, за якою серед іншого  польські лікарі надавали допомогу в освоєнні нових методів лікування. Мар’ян Зембала не тільки вчив рівненських стажерів, а навіть надав їм стипендію. Та й донині надає міській лікарні  гуманітарну  допомогу.

- Наша співпраця з кардіологами із Забже допомагає не лише повернути людям здоров’я, а й життя. Адже за допомогою ангіографа наші кардіологи не лише роблять необхідні обстеження, але й ставлять хворим стенти, розширяючи у серці судини і не даючи утворюватися там бляшкам, ефективно лікують гострі інфаркти, що зменшує інвалідизацію хворих, - зазначає головний лікар Рівненської міської лікарні Євген Кучерук. – Із 2004 року ми зробили тисячу коронографій, понад 400 стентувань. Скільки людей завдяки запровадженню цього методу лікування залишилися живими, не стали інвалідами!

- Ефективно, на рівні світових стандартів, допомогти людині при інфаркті нам  нині цілком під силу. Але потрібно доправити хворого у лікарню протягом сорока хвилин чи години, щоб зробити діагностичну коронографію й усунути причину складного стану хворого. Це світова практика і найефективніший спосіб швидкої діагностики і лікування інфаркту. Все інше – це затягування часу. На теренах нашої області є великі можливості для створення Центру гострого інфаркту, потрібне лише відповідне фінансування. Адже нині швидко доправити в Рівне санітарним транспортом хворого з Корця, Дубно, Костополя, Здолбунова  цілком реально. І дороги нині хороші. Потрібне розуміння актуальності цього питання, а можливості для такого лікування, так само, як і досвід, у нас є, - каже Ігор Кривко. – Тим більше, в Україні проходитиме Чемпіонат Європи з футболу.

Прикро, що тягар проблеми такого лікування лягає на плечі хворого та його родини. Останніх три роки  у кардіологічному відділенні № 1 Рівненської міської лікарні щороку робили  лише 200 таких оперативних втручань. Далі справа не просувається саме через нестачу коштів. Та й навіть та кількість операцій на серці, яку зробили кардіологи, значно зменшила смертність при гострому інфаркті. Якщо раніше, до застосування методів інтервенційної кардіології, вона становила 24 відсотки, то нині 8,2, що менше ніж по Україні.  А, приміром, у Польщі, де цей метод застосовують активніше, – 2,5 –2,3 відсотка.  Якщо врахувати, що гострий інфаркт вражає у більшості чоловіків віком 40-50 років, які ведуть активний спосіб життя, то вигода для держави від їхнього життя і здоров’я очевидна.

- Коли було хоча б часткове фінансове забезпечення,  ми могли б врятувати життя й здоров’я значно більшій кількості людей. Приміром,  у  Ченстохові таке відділення, як наше,  проводить у рік 1800  операцій.  А саме така діагностика та лікування дають можливість скоротити термін перебування хворого в лікарні до 4-5 днів, зменшується час перебування на лікарняному. Та й здоров’я людини покращується швидше ніж при консервативному лікуванні. Інвалідами стають значно менше людей, - наголошує кардіолог.

Свого часу Ігор Кривко, будучи депутатом обласної ради,  пропонував об’єднати кошти з міського та обласного бюджетів, зробивши на базі  кардіологічного відділення №1 Рівненської міської лікарні Центр гострого інфаркту і доправляти сюди хворих з населених пунктів у радіусі 30 кілометрів, робити за державний кошт коронографію та стентування, але підтримки ця пропозиція не отримала.

- Шкода, що час втрачається! – зітхає Ігор Степанович. – Коли б нашому центру надали статус обласного і виділили  певні кошти з бюджету хоча б на 30 хворих, то  побачили б ефективність цієї справи і по-іншому оцінили б цей метод лікування хворих.

- Шкода, що сьогодні такі хворі мусять розраховувати лише на власні кошти. Аби держава хоча б частково оплачувала такі оперативні втручання, ми могли б врятувати життя  багатьом жителям області, адже у нас є можливість і досвідчені лікарі, - додає головний лікар Євген Кучерук.

А, може,  й справді  варто прислухатися до думки професіоналів. Адже нічого нового вони не вигадують, пропонують методи, які застосовують у всьому цивілізованому світі. Сьогодні коронографія вартує півтори тисячі гривень, а стентування може сягати 10-70 тисяч, в залежності від вартості самого стента. Суми серйозні, але людське життя і здоров‘я вартує більше.

До речі, поляк Мар’ян Зембала планує незабаром привезти в міську лікарню ще один ангіограф.

Тетяна Ляшенко

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: