Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Ефективний бізнес йде в кооперацію

 Є чимало невдоволених і в медицині, і в освіті - люди не хочуть втрачати “насиджених” десятиліттями робочих  місць. Але час вимагає поступального руху вперед. Це, до речі, зрозуміли і в кооперації, яка не належить до бюджетної сфери. Яка ж реформа чекає на систему кооперації, у чому її суть і чи виграє від того не лише система, а й кінцевий споживач? Про це у нашому інтерв’ю з головою правління Рівненської обслспоживспілки Петром Барашем.

- Реформування, чи, як його ще називають модним словом оптимізація, сьогодні повним ходом іде в усіх галузях. По суті, йде перехід від радянських стереотипів до сучасних економічних реалій та роботи в умовах ринкової економіки. Кооперація не є бюджетною організацією - в чому суть реформування тут?
- Якщо коротко, то у підвищенні ефективності господарювання. Адже споживча кооперація - чи не єдина з галузей, в якій від моменту нашої незалежності не пройшли витребувані часом зміни - структурні, організаційні, економічні. Ми продовжували жити за колишніми радянськими стереотипами, намагаючись, хто як може, увійти в ринок. Але чудес на світі не буває. Тому саме XXІ з’їзд споживчої кооперації України, який відбувся 4 жовтня минулого року, дав курс на реформування кооперативного сектора економіки держави і прийняв для цього пакет необхідних рішень.
- Якщо в інших областях частка кооперації в загальному товарообігу становить кілька відсотків, то на Рівненщині ці цифри значно вищі...
- Так, в окремих районах, зокрема Березнівському чи Сарненському, вони сягають 50-60 відсотків. Але це не рятує загальної ситуації. А вона не скрізь однакова і в нас: маємо певний відсоток нерентабельних магазинів, далеко не скрізь ефективно використовується матеріальна база. Тому, безперечно, процеси реформування не оминуть і споживчу кооперацію Рівненщини.
- А як Ви збираєтеся це робити за умов падіння купівельної спроможності населення з одного боку, і високої конкуренції (зокрема, в тій таки торгівлі) - з іншого?
- Тут прийнято кілька управлінських рішень. Йдеться, зокрема, про три речі: Всеукраїнську перереєстрацію пайовиків, реструктуризацію системи управління та перетворення споживчої кооперації на справді ефективну бізнес-модель при (що дуже важливо) збереженні її цілісності.
- Пройдімося по кожній із названих позицій детальніше. Отож, перереєстрація...
- Ця, здавалося б, формальна чи, якщо хочете, технічна акція (переживали ж ми вже не одну перереєстрацію, як і перепис населення в державі) має наблизити нас до зміни стереотипів, що міцно вкоренилися в суспільній свідомості з радянських часів. Про що йдеться? А про те, що пайовиками ставали всі, хто хотів купити хоча б пачку дріжджів, котрі в той час були дефіцитом. А в кооперації, яка тоді була монополістом у торгівлі, дефіцити таки з’являлись. От люди й вносили 5 чи 10 рублів пайових внесків, аби мати до них доступ. Час дефіцитів давно минув, кооперація теж уже далеко не монополіст у торгівлі, а люди номінально (підкреслюю - номінально) так і залишилися пайовиками. Відповідно, навколо нас сформувалося доволі пасивне середовище, з яким реформи навряд чи здолаєш. Ця перереєстрація зорієнтована на пайовика, котрому небайдужа доля споживчої кооперації краю і котрий зацікавлений у її майбутньому. Зрозуміло, що активний пайовик - це насамперед економічно зацікавлений пайовик. Тому всім комісіям із перереєстрації на місцях було поставлене конкретне завдання: провести індивідуальну роботу з кожним пайовиком - або ж він чітко виконує статутні вимоги й залишається членом споживчого товариства, або ж переходить у асоційовані члени. А хто захотів на момент перереєстрації отримати свої внески й дивіденди, теж мав таку можливість. Зараз підсумки перереєстрації пайовиків розглядають вищі органи управління - збори та конференції, планується позачерговий з’їзд споживчої кооперації області. Всі, хто з поважних причин не пройшов перереєстрацію, протягом 10 років перебуватимуть в окремому реєстрі. Ці люди можуть звернутися в своє споживче товариство і заявити про своє рішення.
Відповідно до Закону “Про споживчу кооперацію” ми ні перед ким не зачиняємо двері щодо членства в ній. Але чітко кажемо про зміну його умов: кожне споживче товариство визначить мінімальні розміри вступного та пайового внесків, виходячи з реалій сьогоднішнього дня. Скажу більше: ми готові працювати з пайовиками, які хочуть і можуть прийти до нас зі своїм фінансовим ресурсом. Адже законів економіки в сучасному світі ніхто не скасовував.
- Реструктуризація...
- А суть її якраз у тому й полягає, що люди, готові внести кошти в розвиток системи, мають можливість створити нові споживчі товариства, які вестимуть господарську діяльність під їхнім безпосереднім контролем. Бо колективна відповідальність (чи безвідповідальність), як було досі, вже віджила, у цей же час іде розмежування господарських та представницьких функцій: тобто, облспоживспілка на чолі з головою та невеликим апаратом управління перетворюється на представницький орган, який представляє та відстоює інтереси кооперативного сектора економіки на всіх рівнях, веде перемовини з владою і таке інше, а господарські суб’єкти - господарюють. Причому, ми аж ніяк не замикаємося в своїй оболонці, не відмовляємося від співпраці з владою.
- І, нарешті, створення ефективної кооперативної бізнес-моделі...
- Таку модель нам запропонувала Укоопспілка у формі потужної оптово-логістичної компанії “Кооп-Україна”, яка вже створена на принципах франчайзингу на матеріальній базі “Укооппромторгу”. А стартує вона цими днями з Рівненщини. Звісно, що цьому старту передувала велика підготовча робота. Про що йдеться? Роздрібну ціну формує ринок, а ось оптово-закупівельну можемо формувати ми: якщо, звісно, будемо робити закупівлі у великих обсягах. Чим крупніша партія закупленого товару, тим більші знижки можна отримати від постачальника. Сьогодні так працює весь світ. Компанія “Кооп-Україна” стартує з 10 тисяч кооперативних магазинів України - це вже солідно. Але в перспективі до неї мають приєднатися ще тисячі підприємців. Зрозуміло, якщо в кооперативному магазині товар буде дешевший, то підприємець, що торгує поруч, просто не виживе - йому треба або зачинитися, або йти під якусь крупну мережу. Це ми бачимо в багатьох країнах, зокрема у сусідній Польщі, в Угорщині, за моделлю якої і з безпосередньою участю експертів якої й створена компанія “Кооп-Україна”.
- Ви згадали про Угорщину. Там, виходить, теж є кооперація?
- Кооперація є в багатьох успішних країнах - у Швеції, досвід якої ми теж вивчали, у Норвегії, Англії, на інших континентах, зрештою - Міжнародний кооперативний альянс об’єднує майже три мільярди людей світу. Але Угорщина - доволі близька нам за типом і моделлю розвитку кооперації.
Судіть самі: 20 років тому частка споживчої кооперації в економіці цієї країни зійшла на кілька відсотків, паралельно на їхній ринок прийшли потужні торговельні мережі з Німеччини, Франції, інших країн. Словом, відбулося те, що сьогодні відбувається у нас. Угорці тоді прийняли принципове рішення: продати нерентабельні активи, а інвестиції, відповідно, спрямувати в розвиток торгівлі. Й створили логістичну компанію “Кооп-Хангері”. І саме такий підхід дозволив кооперації Угорщини не лише вижити, а вже тепер повноцінно жити й розвиватися. Сьогодні “Кооп-Хангері” перебуває на першому місці серед національних мереж. Її випереджає на угорському ринку лише французький “Ашан” та німецький “Лідл”. Але до цього угорці крок за кроком йшли довгих 20 років!
- Але ж ситуація, яка була 20 років тому, і сьогоднішня, принципово відрізняється і в Угорщині, і в Україні. Чи не запізнилися ми зі створенням компанії і що потрібно для її успішного розвитку, який, зрозуміло, має бути більш стрімким, ніж в Угорщині?
- Тут потрібні дві речі - безперебійне товарне насичення і чіткі розрахунки. Якщо витримаємо це, можемо розраховувати на успіх. Адже ставимо перед собою благородну мету - дати споживачеві якісний і водночас дешевший, ніж в інших, товар. І за рахунок вдалого господарювання поліпшити добробут самих кооператорів та членів їхніх сімей. Тобто, тут ми навіть не намагаємося порушити чи поставити під сумнів фундаментальні принципи споживчої кооперації.

•  Інна Омелянчук

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: