Чи потрібна школа для вчителя?

У січні цього року інститут відзначив своє 70-річчя. Серйозна дата стала черговим етапом для підведення підсумків. Після урочистостей, на які приїхали гості з усіх регіонів України, про заклад знову заговорили.

- Це було вагомим визнанням наших досягнень, - стверджує ректор Рівненського обласного інституту  післядипломної педагогічної освіти (РОІППО)  Микола Віднічук. – Усі були вражені змінами, яких ми досягли, дали високу оцінку нашій діяльності. Зараз ми щороку проводимо на своїй базі по п’ять-шість заходів всеукраїнського рівня і люди до нас із задоволенням їдуть. У травні наш досвід вивчав Університет менеджменту освіти, приїжджала спеціальна комісія, нас слухали на науково-методичній раді і були вражені тим, що побачили. А звіт про виконану роботу, оприлюднений на науково-методичній раді,  викликав такий резонанс, що РОІППО обрали базовим з післядипломної освіти для навчань школи новаторства. Нещодавно було проведено Всеукраїнський науково-практичний семінар «Інноваційні підходи до формування та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у системі неперервної освіти», на якому були представники майже з усіх областей України.

 

Інновації неминучі

Семінар – лише перша ластівка на шляху стрімкого поширення нововведень. Адже

визнання вимагає не тільки утримання набутих результатів, а й постійного руху вперед.

За останні роки інститут кардинально змінив підхід до своєї місії, розширивши та удосконаливши коло впливу на розвиток освітянських програм. Ще не так давно він не міг похвалитися  і такою матеріальною та технічною базою, яку має зараз.

- Усе завдяки раціональному і ефективному використанню коштів, що отримуємо із обласного бюджету, -  запевняє ректор. – На сьогодні ми найкраще технічно оснащений інститут післядипломної освіти України. Маємо 18 мільтимедійних проекторів, 205 одиниць комп’ютерної техніки, плазмові телевізори, підвели оптоволоконну лінію Інтернет. До послуг слухачів курсів 7 cучасних комп’ютерних класів, медіа-центр дистанційної освіти, 15 навчальних кабінетів, оснащених на найвищому рівні. Закупили й мобільний комп’ютерний клас. Тепер можемо проводити виїзні семінари у районах, готувати тренерів по інформаційних технологіях. Завершуємо й технічне оснащення читального залу, усі бажаючі зможуть брати для користування ноутбук з навушниками і працювати через Інтернет.

Навчальний процес на базі РОІППО здійснюється за 44 ліцензованими напрямами і забезпечується 5 кафедрами - управління освітою; педагогіки та психології; корекційної педагогіки; методики та змісту соціогуманітарної освіти; методики та змісту природничо-математичних дисциплін та інформаційних технологій. До читання лекцій, проведення семінарських, практичних занять залучені 2 доктори наук, 6 професорів, 31 кандидат наук, 29 доцентів, 50 магістрів, 4 аспіранти,10 здобувачів,  переможці та лауреати конкурсів «Учитель року», провідні вчені ВУЗів Рівненщини та України.

- Не скажу, що ми вже досягли бажаного рівня, ми ще в процесі. П’ять років – це дуже малий термін і те, що зроблено за цей час, настільки багатоаспектне, що в цілому ще працювати і працювати. Ми багато що зробили, і в кадровому потенціалі, і на науковому рівні, і по формах роботи з вчителями, але зараз все це потребує стабілізації, відпрацювання, відшліфування, щоб надалі можна було розвиватися. Рік від року збільшується навантаження, зростає кількість заявок на проходження курсів удосконалення, відвідання семінарів та навчань,  тому штат доводиться розширювати. У 2005 році тут працювало 102 фахівці, зараз – 186.  Якщо рік тому курси підвищення кваліфікації пройшло понад чотири тисячі педагогів, то зараз кількість попередніх заявок збільшилася до шести з половиною тисяч. Ще через рік буде набагато більше. Тому ми заздалегідь готуємося до цього -  збільшуємо ліцензійні обсяги до восьми тисяч. Можливість підібрати додатково досвідчені кадри є. На столі у мене лежить до десятка заяв кандидатів наук, які хотіли б працювати у нас.

Курси – лише частина роботи, що проводиться у закладі.  Підвищення кваліфікації раз на п’ять років, як передбачено законодавством, – блеф, вважає ректор. Тому важливе місце  в інноваційній діяльності відводиться розробці системи безперервної освіти педагогів.

- Програми, підручники міняються набагато частіше, інформації зараз море, тому широко впроваджуємо міжкурсове підвищення кваліфікації. На сьогодні інститутом проводиться понад сто обласних семінарів, у яких беруть участь від 20 до 30 чоловік. Це також свого роду підвищення кваліфікації. Ми збираємо більше трьох тисяч вчителів відповідно  до їхнього фаху, обговорюємо певні проблеми. Проводимо й наукові конференції як обласного, так і регіонального, всеукраїнського рівня.  Досить ефективними зарекомендували себе виїзні семінари-практикуми, традиційними стають методичні заходи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Крім того, РОІППО забезпечує здійснення моніторингу і експертизи якості освіти в області. Інститут координує проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників ЗНЗ, займається підготовкою інституту експертів, учасників моніторингових досліджень, створює регіональні моніторингові і експертні системи, навчальні тренажери, готує аналітичні збірники з моніторингу розвитку освіти. В інституті здійснюється інформаційне управління діяльності установ та закладів освіти, функціонує діючий сайт, який допомагає структурним підрозділам проводити обмін матеріалами з питань розвитку освіти.

Активно використовуються  й такі форми роботи, як веберенції, вебінари.

- Щорічно до нового навчального року  працівники управління та інституту організовують червневі педагогічні студії, учасниками яких є працівники районних  та міських методичних кабінетів та відділів освіти. Така інноваційна  форма роботи дозволяє не лише ознайомитися з новими ідеями та педагогічним досвідом, а на практиці побачити їх застосування.

 

Навчання плюс оздоровлення

Поєднання навчання з оздоровленням, на думку співрозмовника, дуже важливо. На жаль, можливості місцевого профілакторію обмежені.

- У Рівному працює декілька санаторіїв-профілакторіїв, один з яких належить нашому інституту, - розповідає Микола Антонович. - Ця структура, по суті, дещо парадоксальна.  Більшість профілакторіїв оздоровлюють і своїх працівників. Ми на це не маємо права. Путівки через профспілки отримують тільки педагоги, які працюють у районах. Кількість місць обмежена і, на мою думку, недостатня.  Оздоровлення у профілакторії проходить одночасно з підвищенням кваліфікації. Заїзд на проходження курсів у нас буває по 400-450 чоловік. Десять заїздів – чотири з половиною тисячі. На жаль, з 450-ти ми оздоровлюємо тільки 75 чоловік, така потужність профілакторію. І, зрештою, виходить не зовсім справедливо. У нас на балансі два гуртожитки, в одному санаторій-профілакторій, у другому живуть ті, хто приїздить на курси без путівок. От і виходить, що приїхали колеги, в одній школі працюють, один отримав путівку, а другий – ні. І таких, що не отримали, звичайно, більше. Я вносив пропозицію, щоб побудувати більший санаторій-профілакторій. Чим погано, якби всі 400 вчителів паралельно з навчальним процесом оздоровлювалися?  Ми навіть тривалість курсів підтягнули, щоб витримувати термін, який визначається путівкою. І режими роботи поєднали так, щоб люди могли і на курсах позайматися, і полікуватися. Але й те, що маємо – дуже цінуємо, адже в Україні лише шість таких санаторіїв-профілакторіїв.

Останнім часом для профілакторію зроблено багато. Поставили сучасне стоматологічне та інше медичне обладнання, купили нові меблі, зробили ремонт. Тепер же мріють про нове, більш просторе приміщення, де б могли оздоровлюватися всі бажаючі педагоги.

 

Становлення фахівця

В інституті створено багатовекторну систему безперервного підвищення кваліфікації слухачів. Запроваджується модульний підхід навчання основних категорій слухачів за очною і очно-дистанційною формою навчання.

- У нас проходить «шліфування» молодого спеціаліста, його становлення як фахівця високого рівня. Щорічно проводимо конкурси «вчитель року», ярмарку педінновацій. Педагоги подають по 600 дуже високоякісних матеріалів. Тому поділили всі роботи на три напрямки і таким чином маємо можливість гідно оцінити кожну роботу. Тут і підручники, і посібники, і методичні розробки, які готують наші педагоги. Люди приїжджають з районів, навіть з інших областей, щоб подивитися на напрацювання колег, щось запозичити.

Новим напрямком інформаційного та науково-методичного забезпечення педагогічних працівників є створення сайту, електронної бібліотеки, очного та заочного дистанційного консультування на базі ресурсів Інтернету. Творчими групами, навчально-методичними кабінетами інституту спільно з методичними працівниками розроблено 46 електронних програмних засобів, які  рекомендовані для використання Міністерством освіти і науки України, понад 50 навчальних та навчально-методичних посібників. На допомогу працівникам методичних служб щорічно  видається понад 60 найменувань науково-методичних посібників, методичних рекомендацій з актуальних питань розвитку освіти.

Із 2011 року започатковано випуск інформаційно-методичного бюлетеня «Методист», постійно виходить журнал «Нова педагогічна думка».

- Це відоме в Украні ВАТівське видання, - підкреслює ректор. - У нас друкуються фахівці з усіх областей, адже на відміну від звичайних науково-методичних видань, тут можна розмістити роботи, націлені на  здобуття наукового ступеню доктора і кандидата наук. Нещодавно Київ поставив нові вимоги до таких видань і більшість з тих, хто мав можливість видавати  ВАТівські журнали, не змогли підтвердити цього статусу. А ми підтвердили.

Розвивається співпраця інституту в межах Консорціуму закладів післядипломної освіти Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України. За спільними програмами досліджень в системі післядипломної педагогічної освіти Міжнародного проекту «Рівний доступ до якісної освіти» в інституті розроблено навчально-методичний комплекс з модуля «Формування і розвиток кадрової політики» для підготовки керівників  освіти району (міста), розпочато розробку державних стандартів з підготовки методистів методкабінетів, педагогів-позашкільників та завідувачів дошкільних навчальних закладів.

Інститут - співорганізатор проведення Міжнародних, Всеукраїнських, обласних науково-практичних конференцій із проблем запровадження кредитно-модульної системи навчання, інформатизації навчального процесу.

Все це приносить вагомі результати. За останні роки Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти став лауреатом та номінантом ряду національних рейтингів, проектів, конкурсів, грантових видань, бронзовим призером Міжнародної виставки «Сучасний навчальний заклад - 2010» і виставки «Інноватика в освіті України» та срібним призером Міжнародної виставки «Сучасний навчальний заклад - 2011».

- Звичайно, проблем достатньо,- завершує Микола Відінчук. – Особливо вони помітні, коли вивчаєш зарубіжний досвід. У нас ще не всі вчителі орієнтовані на фахове зростання, немає стимулу. За кордоном педагогів наймають викладати певний курс. Якщо не маєш відповідного рейтингу, можуть звільнити. У нас такий вчитель працюватиме й надалі, він соціально захищений. Вважаю, що підтримуючи недобросовісних працівників, забувають про інтереси дітей, яких ці вчителі можуть у кращому разі недовчити. Ще одна загальна проблема – психологічна неготовність молодих кадрів. Раніше ще був попередній відбір, існували рекомендації зі школи. Зараз, на жаль, іноді бачиш ситуацію, коли отримують педагогічний диплом люди, які не люблять свою роботу і не хочуть працювати за фахом, але змушені. Така проблема має ще одну причину – реорганізувавши педагогічні інститути в університети, не подумали про повноцінне проходження практики, на сьогодні  її, по суті, немає. І це також сприяє неготовності молодих педагогів. В результаті у школу приходять вчорашні студенти, які не готові бути вчителями. Другий момент стосується тих,  хто вже давно працює. Є таке поняття, як психологічне вигорання. Від нього не застрахований ніхто, навіть найдосвідченіший педагог. Навпаки, чим більше він віддається роботі, тим швидше може настати вичерпання психологічного ресурсу. Сприяють цьому як постійні стреси, напруження, так і низькі зарплати, постійні навантаження. Ми читаємо лекції вчителям, навчаємо, як з цим боротися, готуємо керівників закладів, психологів. Але проблеми соціального характеру все одно лишаються.  Тому роботи попереду ще багато. І планів, звичайно, теж.