«Вісті Рівненщини» газета обласної ради
22 Травня 2017 року

У прицілі рудої стихії. Ліси краю потерпають від масового всихання

Прикра тенденція збільшення з року в рік площ лісових масивів, що всихають, уже не перший рік не дає спокою лісівникам. Проблема дошкульно турбує стражів лісових масивів із 2012 року. Неодноразово, задля пошуку шляхів її вирішення, запрошували науковців, фахівців галузі, всі вони сходяться на тому, що причина – тепла зима і посушливе літо.

Найбільше ж від напасті потерпає якраз основна лісоутворююча культура – сосна.
Невтішними є і цьогорічні прогнози. Зокрема у ДП «Костопільський лісгосп» неабияк стривожені тим, що руда напасть, так би мовити, еволюціонує, адже якщо раніше атакувала вже стиглі дерева, то нині від неї нерідко потерпає й молодняк.

Не з чужих слів про те, яких масштабів із року в рік набирає проблема, знає лісничий Моквинського лісництва Леонід Кльоп, адже у його зелених володіннях нині дедалі частіше то тут, то там з’являються чималі руді плями.
– Всихання починається з крони, - розповідає Леонід Кльоп, - а вже за 15-25 днів зелене живе дерево перетворюється на сухостій. Сосни змінюють колір, хвоя опадає і, зрештою, дерева гинуть. Ослаблені дерева, як зазвичай складається у природі –легка здобич, тому їх ще атакують відразу кілька видів шкідників.
Крім того, комахи не просто ласують деревиною, а й розносять смертельний грибок, а відтак, - каже лісівник, - дерево «душать» комплексно. Сприяє шкідникам і погода: якщо кілька років тому комахи давали одне потомство, то нині, завдяки комфортним умовам, розмножуються й двічі на рік. Зимувати через ранні весни стали менше, а то й взагалі взимку не впадають у сплячку, як раніше, й продовжують свої згубні справи.
Як показали дослідження, проведені Поліським філіалом УкрНДІЛГА, дійсно, окрім аномальної погоди конкретним винуватцем всихання є комашня: це верхівковий короїд, який набув неабиякого поширення не лише тут, а й по всій Європі, смолюх крапчастий, велика населеність у тутешніх лісах і личинок хруща, не проти вкоротити віку вічнозеленим й лубоїди та інші шкідники лісу. Біда ще й у тім, за словами дослідників, що комахи не лише вдало пристосовуються до нинішніх умов, а й вдосконалюють свої навички. Так, наприклад, короїд-малюк, який раніше паразитував на «плодах» роботи інших, нині вже приносить шкоду самостійно.
Лісівники вкрай стривожені, адже ліків від такої напасті немає. Хімічними засобами боротися за життя дерев сенсу мало: передусім, постає питання, як охопити величезні площі, та й шкідники ховаються під корою, тому ефективність такої боротьби дорівнює нулю. Єдиний вихід – санітарні рубки та заходи, які посприяють зменшенню «поголів’я» комашні. Однак і з цим нині не все так просто. Адже цьогоріч стражі лісових масивів отримали зі столиці нові правила господарювання на своїх теренах, за якими про ніякі рубки в найближчі півтора місяця не може бути й мови.
Як пояснив головний лісничий ДП «Костопільський лісгосп» Віталій Стельмащук, нині у лісі – місячник тиші, який, за словами екологів, повинен посприяти розмноженню звірини, тож боротися з рудою напастю методами, які створюють додатковий шум, а саме такими є рубки, наразі лісівникам заборонено.
А тим часом ця повзуча стихія, як називають всихання хвойних костопільські лісівники, підкорює все нові й нові території. Особливо прикро, за словами головного лісничого, що дедалі частіше у лісах гине молодняк, а це дерева, яким виповнився заледве десяток років. Окрім того руда стихія не перебирає й ділянками, які суттєво різняться за типом користування, і часто у її прицілі опиняється стиглий ліс, а це – ділова деревина. Утім користі від дерева, яке понівечила хвороба, у рази менше, тож годиться воно хіба що на дрова. Не дивно, що за таких умов новину про введення мораторію, а тим паче його доцільність, у лісгоспах краю сприйняли доволі скептично. І такі перестороги в колі фахівців галузі мають значно більше права на існування, аніж думка про те, що мораторій може бути доцільним. Основний камінь спотикання криється у доволі банальній речі – держава не може обробити в повній мірі ту деревину, експорт якої сама ж і заборонила. А втрачає на цьому не лише лісгосп, основна функція якого якраз і полягає в ефективному та раціональному використанні лісових ресурсів, а й місцеві громади, що недоотримують чималих надходжень у свою казну, та держава, у скарбницю якої не надходить валюта з експорту.
Попри твердження науковців, що рубки – це не примха лісівників, а чи не єдиний дієвий спосіб вберегти від занепаду зелене золото краю, у суспільстві знаходиться чимало «фахівців», які мають хибну думку, що таким способом лісівники тільки набивають кишені. Хоча, аби продемонструвати всім небайдужим, із чим насправді стражі лісових масивів мають справу, неодноразово проводились різноманітні зустрічі та прес-тури.
Зазвичай переважає думка, що найбільше шкодить лісам вогонь, так от: у той час, коли вогонь у володіннях костопільських лісівників пошкодив майже 0,5 гектара лісу, внаслідок всихання понівеченими стали понад півтори тисячі гектарів! У колі ж науковців та спеціалістів галузі й досі не можуть дійти остаточного висновку, як проводити рубки: видаляти поодинокі уражені дерева чи брати «із запасом». Адже нерідко навіть поблизу «очищених» ділянок невдовзі знову з’являються руді «плями»
 Тим не менше, склавши руки, лісівники не сидять. А на місцях, де раніше розгулялась хвороба, вже з’являється тендітна малеча, яка з часом зашумить верховіттям, як і їхні нині уже дорослі хвойні посестри. Аби ж малюки були витриваліші та якнайшвидше адаптувалися до нових умов, костопільські лісівники приділяють чималу увагу тому, як підростає заміна старшому поколінню.
Зокрема, крім вирощування посадкового матеріалу на відкритих ділянках, є й теплична практика. Контрольоване середовище дозволяє виростити здорову рослину, адже зростають сіянці у працівників на очах, тож при найменшій потребі завжди є можливість посприяти їх росту. Не бояться й експериментувати, впроваджуючи у цей процес деякі інновації, зокрема, посадковий матеріал вирощують у спеціальних «касетах». Всі касети заповнюють грунтом, сюди також додають добрива, вологонакопичувачі та виставляють у теплиці, де їх контролюють лісівники та автоматика. Завдяки цьому проростають і приживаються у лісі майже 100 відсотків зелених малюків. Працюють стражі лісових масивів Костопільщини і над збільшенням біорізноманіття у своїх володіннях. Так, компанію основній лісоутворюючій культурі складуть ялина, дуб, модрина, насіння яких нині й «прописали» у касетах. Модрина, до речі, єдиний представних хвойних, що восени наслідує приклад листяних, скидаючи на зиму зелене вбрання. Ця культура для наших лісів нетипова, тож аби побачити, чи сподобається їй проживати на Поліссі, у Моквинському лісництві їй поки що виділили незначну «житлову площу». Утім, як зазначає Леонід Кльоп, якщо тутешні ліси їй припадуть до душі, то питання збільшення «житлових квадратів» для модрини у повітрі не зависне.
А для того, щоб насіння не втрачало під час зимівлі своїх якостей, як часто трапляється, наприклад, із жолудями, коли їх закопують на зберігання, як буряки чи картоплю, костопільські лісівники обзавелись у насіневому сховищі й спеціальним «холодильником». Тут завжди конт­рольована температура, тож насіння у холодильній камері зберігається набагато краще. У такому «холодильнику» лише жолудів можна розмістити понад 10 тонн. Тож, як резюмують костопільські лісівники, за потреби можуть допомогти й колегам, адже знайдеться місце й для насіння з інших лісгоспів.
Тим часом цьогорічна посівна кампанія, проведена стражами лісових масивів Костопільщини, примножила зелене багатство краю на 165 га, де лісівники висадили сіянці власноруч, та ще на шести десятках гектарів посприяли природному відновленню лісу.
Анатолій Андрієвський

Версія для друку
14
від 07.04.2017р.
  0
Коментарий
CAPTCHA Image
Архів номерів

© 2010 Газета обласної ради «Вісті Рівненщини»

Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується в судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту можливе лише з дозволу редакції.

Дизайн студія «VIVA»