«Вісті Рівненщини» газета обласної ради
24 Травня 2017 року

Від насінини до розкішних лісів

Нещодавно країна відзначала Міжнародний день лісу. Тож у лісівників випала чудова нагода поділитися знаннями про те, як виплекати зелене багатство краю, а у журналістів – довідатись про традиційні весняні справи стражів лісових масивів. А їх у лісівників не бракує особливо весною, адже як інформує «Рівнеліс», цьогоріч в області планується посадити 4,5 тисячі га лісових культур, на 2,3 тисячі га – провести доповнення та посіяти 38,3 га лісових розсадників. Отож на прикладі Березнівського та Сарненського лісгоспів, медійники мали змогу довідатись про те, як виростають «легені» планети та долучитися до цього процесу безпосередньо.

Нещодавно країна відзначала Міжнародний день лісу. Тож у лісівників випала чудова нагода поділитися знаннями про те, як виплекати зелене багатство краю, а у журналістів – довідатись про традиційні весняні справи стражів лісових масивів. А їх у лісівників не бракує особливо весною, адже як інформує «Рівнеліс», цьогоріч  в області планується посадити 4,5 тисячі га лісових культур, на 2,3 тисячі га – провести доповнення та посіяти 38,3 га лісових розсадників. Отож на прикладі  Березнівського та Сарненського лісгоспів, медійники мали змогу довідатись про те, як виростають «легені» планети та долучитися до цього процесу безпосередньо.

Пізнавальну екскурсію своїми володіннями стражі лісових масивів краю почали із Малинського лісництва (ДП «Березнівський лісгосп»), на території якого торік заклали постійний лісовий розсадник площею у пів гектара. Саме тут набираються сил сіянці основної лісоутворюючої культури – сосни. Дарма, що він посеред лісу, його доглядають з такою ж прискіпливістю, як і город біля хати чи навіть краще сказати, як клумбу, про що ця діляночка повідомляє усім своїм виглядом: вибілений паркан, стрункі виполоті рядочки, тощо. Утім, яким би гарним ваш город не був, все ж головне – урожай, а цього річ, за словами лісівників, він таки порадував. Загалом, за словами директора ДП «Березнівський лісгосп» Олега Олексієвця, цьогоріч планують виростити п’ять мільйонів сіянців, які згодом «переселять» на місця, де лісівники були вимушені провести рубки.

 Утім такі розсадники, як у Малинському лісництві, – це не єдине місце де зростають «малюки», а крім вирощування посадкового матеріалу на відкритих ділянках, є у лісівників і «теплична» практика. Контрольоване середовище, як зазначає головний лісничий ДП «Березнівський лісгосп» Олександр Галагуз, демонструючи хвойних, що плекаються поруч лісівничої садиби, також дозволяє виростити здорову рослину, адже зростають сіянці у працівників на очах, тож при найменшій потребі завжди є можливість втрутитися у процес. Те, що у теплиці рослинам досить комфортно підтверджує і зовнішній вигляд соснової «малечі». Цим сіянцям, як і тим, котрі ми бачили в Малинському розсаднику також майже рік, та виглядають вони помітно більшими. А в сусідній теплиці «поселили» «малюків» модрини. Головний лісничий каже, що вводять цю культуру, передусім, для збільшення біорізноманіття в поліському регіоні. З-поміж інших хвойних відсоток модрини у наших лісах дуже малий, займаються її розведенням всього кілька років. Насіння купують. Воно, за словами Олександра Галагуза, обходиться  дорожче, але того варте. Це єдині хвойні, які за прикладом листяних скидають своє зелене вбрання на зиму. А ще модрина тоне у воді, адже, за аналогією до дуба, має також якісну тверду деревину, яка майже не піддається впливу погоди, тому й цінується.

Проте сіянці – це вже не перший життєвий етап дерева, адже починається нова дорога «зелених» до лісу з насінини. Аби мати вдосталь посадкового матеріалу, спершу лісівникам треба заготовити не одну тонну шишок, з яких, власне, насіння й отримують. Є для цього й спеціальні приміщення – шишкосушарки. Як відбувається цей процес продемонстрували у Малуському лісництві. Такі ж сушилки є у кожного лісового господарства, хіба що за винятком найменших. Тут шишки спочатку підсушують за температури 35 градусів, а згодом температуру підвищують до 40. За принципом попкорну, розкрившись, шишка віддає насіння. У природі завдяки крильцям воно поширюється на сотні метрів. Тут же – потрапляє у спеціально відведену трубу. Утім не думайте, що все так просто, адже з однієї тонни шишок виходить лише 10 кілограмів насіння, тобто 1відсоток від маси заготовлених. Цьогоріч, за словами начальника відділу лісового та мисливського господарства Олега Ткача, лісівники матимуть понад 3 тонни насіння, позаяк зібрали майже 300 тон шишок.

Побували й на ділянці у Малуському лісництві, яку оглядали ще влітку. Там через масове всихання була проведена суцільна санітарна рубка. Причина рудої напасті – тепла зима і посушливе літо. Всихання починається з крони, а вже за 15-25 днів зелене живе дерево перетворюється на сухостій. Сосни змінюють колір, хвоя опадає і, зрештою, дерева гинуть. Однак не лише спека причетна до загибелі «вічнозелених», адже дерева ще атакують відразу кілька видів шкідників. Крім того, комахи не просто ласують деревиною, а й розносять смертельний для дерева грибок, а відтак, кажуть лісівники, дерево «душать» комплексно. В результаті цих атак така деревина уже стає неліквідною і годиться хіба що на дрова, умовно кажучи, її вартість з 1300 гривень опускається до 300. Олег Олексієвець продемонстрував і схему ділянки, за якою видно, що хворі дерева лісівникам доводилося зрубувати у кілька «підходів». Та, на жаль, сосни поруч і далі продовжують всихати, а нині єдиний метод «вилікувати» лісовий організм – «ампутація» його хворих частин.

Проте пустка на місці зрубів не залишається, а площі, де торік нашкодила руда напасть вже повністю заліснені. До речі, нині на Рівненщині саме пік посадкової кампанії. Неподалік вже залісненої ділянки кипить робота на новій. Там завзято діє жіночий батальйон садівниць: протягом зміни кожна дає нове життя чотирьом з половиною а то й п’яти сотням дерев. Працюють парами: в одної в руках цікавий інструмент з не менш цікавою назвою – меч Колесова, інша – тримає саджанці. Перед остаточною «пропискою» кожного саджанця, його ще треба змочити у спеціальній речовині, аби забезпечити захист «малюка» від шкідників та посухи.

Допомагають у лісовідновленні стражам лісових масивів і школярі. У них є спеціальний шкільний предмет – лісництво. Освоївши теорію, школярі переходять до практики лісового господарства. Так зокрема відбувається на Сарненщині, де нині теж триває посадка лісу. Тут вже кілька років поспіль юні лісівники з Костянтинівського учнівського лісництва «Паросток» допомагають у цій справі своїм старшим «колегам».

Як і садівники на Березнівщині, теж працюють у парі і таким же чином. А от для підготовки посадкового матеріалу сарненські лісівники придумали інший спосіб. Їх вирощують у спеціальних «касетах». Завдяки цьому проростають і приживаються у лісі майже 100 відсотків хвойних «малюків».

Насамкінець треба відверто зауважити, що останнім часом на лісову галузь знаходиться чимало «реформаторів», а у суспільстві тим часом все більшає «диванних експертів», які залюбки вам розкажуть про те, як треба правильно господарювати у лісі, адже наших лісівників і хлібом, мовляв, не годуй, а дай дерево зрубати. Утім чомусь вони не зважають на те, що будь-яке господарювання повинне здійснюватись ефективно та раціонально, бо тільки так воно буде не лише прибутковим, а й прогресивним. Мало хто бере до уваги і той факт, що «стигле» дерево не вигідно тримати ані в плані екологічному, ні в плані економічному та, зрештою, й у естетичному теж, я і той, що дерево не з’являється у лісі ні з того, ні з сього, а цьому передує важка й наполеглива праця лісівників, котрі зазвичай тою чи іншою мірою присвячують цій справі усе своє життя.

Анатолій Андрієвський

Версія для друку
12
від 24.03.2017р.
  0
Коментарий
CAPTCHA Image
Архів номерів

© 2010 Газета обласної ради «Вісті Рівненщини»

Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується в судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту можливе лише з дозволу редакції.

Дизайн студія «VIVA»