«Вісті Рівненщини» газета обласної ради
25 Квітня 2017 року

Рівненська водопровідна вода – якісна та безпечна

«Рівнеоблводоканал» належить до числа підприємств, які динамічно розвиваються. Тут кожного року запроваджують нові технології як у наданні послуг, так і в обслуговуванні клієнтів. Масштаби сучасного бачення розвитку підприємства, відверто кажучи, просто вражають, адже йдеться про безперебійне і якісне обслуговування десятків тисяч абонентів, належний догляд за всім водним господарством нашого міста.

 Про сьогодення і стратегію «Рівнеоблводоканалу» на найближчі десятиліття читайте у нашому інтерв’ю з директором підприємства Андрієм Караушем.

– Андрію Петровичу, пропоную почати нашу розмову з питання глобального характеру. Не секрет, що у світі йде жорстка боротьба за природні ресурси. Є навіть така теорія, що майбутнє матимуть ті країни, які володіють чималими запасами прісної води. Як на фоні цієї геополітики виглядає в цьому плані наше Рівне? Чи не падає рівень підземних вод на водозаборах очолюваного Вами підприємства і чи надовго рівнянам вистачить води?
– Підтверджені для нашого підприємства запаси води ми нині використовуємо всього на 32 відсотки, напевно, в першу чергу, через те, що в нас усе ще не працює належним чином економіка. Отож впевнений, що місту   Рівне безводдя не загрожує, принаймні в найближчі десятиліття.
— А що стосується якості води, наскільки вона безпечна для щоденного  споживання?
– Наша вода з підземних джерел, якісна,  відповідає усім державним санітарним правилам і нормам.
– Тобто, Ви хочете сказати, що рівнянам немає потреби купувати бутильовану воду?
– Саме так. Для нашого міста економічно не вигідна бутильована вода. Тому ми її до цього часу і не розливаємо. За якість води, яку рівняни відбирають зі своїх кранів, відповідає «Рівнеоблводоканал». Ми гарантуємо її відповідність усім нормам, а ось якість бутильованої води я гарантувати не можу. Втім, якщо хтось дуже звик вживати таку воду, то для того, щоб переконатися, що вода з крану не гірша, раджу звернутися в нашу лабораторію, і там дадуть відповідь на всі питання, які цікавлять споживачів.
– Чи багато споживачів у Рівному, які не користуються централізованим водопостачанням, тобто не п’ють вашу воду, а споживають її з інших джерел, в тому числі й зі свердловин на власному подвір’ї?
– Ця цифра достатньо мізерна – менше одного відсотка від загальної кількості споживачів,  і переконаний, що вона ще зменшиться, адже живемо у 21 столітті, усі хочемо комфортних умов проживання і комфортних послуг, якість яких гарантовано. А хто може гарантувати якість, а головне наяв­ність води в індивідуальній свердловині завтра чи через 5-10 років?
– Які плани щодо  будівництва очисних споруд для Рівного, адже відомо, що існуючі вже застарілі та малопотужні, й тому левову частку стоків очищаємо на потужностях «Рівнеазоту»?
– Ми продовжуємо працювати над проектом. Власне, зараз очікуємо рішення Мінрегіонбуду стосовно нашої заявки до ЄІБ (Європейського інвестиційного банку). І в той же час ми шукаємо й альтернативні шляхи. У середу я мав зустріч із керівництвом  Державної інноваційної кредитно-фінансової установи, на рахунку якої втілення серйозних масштабних проектів по всій Україні. До речі, Рівненська сірникова фабрика колись теж була збудована за кошти цієї установи. Для нас принципово неважливо, хто дасть кредитні кошти на реалізацію згаданого проекту, головне, щоб це були хороші умови і надійні партнери. У тому, що очисні споруди в Рівному таки будуть збудовані, я не маю жодного сумніву.
– Хто нині є найбільшими споживачами послуг «Рівнеоблводоканалу?
– ТзОВ «Рівнетеплоенерго», Управління освіти і науки Рівненської міської ради, НУВГП, КЕВ.
– Той, хто надає послуги, завжди зацікавлений, щоб їх було надано якомога більше, адже це додаткові прибутки для будь-якого підприємства…
– Ми зацікавлені в реальних показниках споживання, виміряних лічильниками, бережливому використанні води, адже це невідновлювані надра. Зацікавлені в тому, щоб воду не крали і не використовували під час її споживання й обліку магніти.
– Як  часто при будівництві нових об’єктів «Рівнеоблводоканал»  залучають у якості підрядника, адже це додатковий шанс поліпшити фінансове становище підприємства?
– Ми не будівельна організація, це не наш профіль діяльності, але по декілька об’єктів у рік ми таки будуємо, бо робимо це якісно, надійно і відносно недорого, якщо порівнювати з іншими виконавцями цих робіт на ринку. Від інших видів діяльності в 2016 році ми отримали прибуток 1,2 млн. грн.
– У нинішньому році «Рівнеобл­водоканалу» з Державного фонду регіонального розвитку буде виділено 10,5 млн. грн. на так званий проект з автоматизації і диспетчеризації виробництва. Розкажіть, будь ласка, детальніше, про що саме йдеться?
– Неможливо досягти кращих показників у роботі підприємства без серйозних інвестицій у виробничу сферу. Вважаю, що комунальні підприємства не повинні гнатися за надприбутками. Потрібно вкладати кошти в нове обладнання та технології, які дадуть можливість економити і, завдяки цьому, мати добрі фінансові результати діяльності підприємства. Для того, аби цього досягти, в нинішньому році ми плануємо запустити проект «Автоматизована система диспетчерського спостереження та управління». На кожній свердловині будуть встановлені лічильники води та електроенергії. Такими ж приладами будуть оснащені й усі насосні станції. Вся інформація буде сходитися в єдиний диспетчерський центр, з якого і буде відбуватися керування процесами. Це дасть змогу зменшити витрати електроенергії, бо її оплата є найбільшою статтею витрат нашого підприємства, та дасть змогу організувати зонування у процесі подачі води споживачам. Це дійсно технологія 21 століття, яка включає в себе економічність та надання послуг на якісно новому рівні. Ми виконали всі проектні роботи і тепер очікуємо на фінансування.
• Розмову вів Василь Бурченя

Версія для друку
11
від 17.03.2017р.
  0
Коментарий
CAPTCHA Image
Архів номерів

© 2010 Газета обласної ради «Вісті Рівненщини»

Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується в судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту можливе лише з дозволу редакції.

Дизайн студія «VIVA»