«Вісті Рівненщини» газета обласної ради
22 Травня 2017 року

Проти 94-річного Бориса Стекляра – кримінальне провадження

В Україні відкрили кримінальне провадження стосовно колишнього співробітника КДБ, 94-річ­ного мешканця Рівного Бориса Стекляра. Йому інкримінують знищення відомого художника УПА Ніла Хасевича. У минулому році Борис Стекляр, дізнавшись про те, що розсекречена інформація про його діяльність в органах держбезпеки на Волині в 1940-50-х роках зацікавила київських істориків, звернувся до Рівненського міського суду з позовом. Він вимагав заборонити доступ до своєї особистої справи, що зберігається в архівах СБУ. У затребуваних матеріалах йдеться про знищення чекістами українських патріотів - бійців ОУН-УПА. Зокрема, вбивство в 1952 році одного з керівників українського націо­налістичного підпілля художника Ніла Хасевича. Однак на засідання ні сам Борис Стекляр, ні його представники не прийшли.

Суддя лише зачитала журналістам, що висвітлювали процес, що Стекляр... відкликав свій позов. Мабуть, він відмовився від суду, розуміючи, що залишиться в програші. Адже всі архіви СБУ аж до 1991 року повністю відкриті.
– Ніл Хасевич вважається творцем візуального образу УПА, – розповідає «ФАКТАМ» історик, громадський діяч, завідувач відділу Інституту дослідження Волині Рівненського обласного крає­знавчого музею Ігор Марчук. - Видатний художник-графік, ілюстратор багатьох видань Української Повстанської Армії діяв у підпіллі під псевдонімами Бей і Зот. Ніл Хасевич закінчив Варшавську академію мистецтв і, як художник, отримав міжнародне визнання. Сьогодні його твори знаходяться у приватних колекціях Західної Європи і США.
Підпільна художня творчість Хасевича почалася в 1943 році, коли він вступив до лав УПА, а в 1949 році Ніл став одним із керівників повстанської армії. Художник створив майже 250 графічних творів. Він оформляв антирадянські листівки, бофони (грошові квитанції ОУН-УПА), малював карикатури, робив портрети повстанців, а також займався виготовленням кліше і печаток.
Коли СРСР заявляв, що УПА вже немає, на Заході все ще продовжували друкувати гравюри Хасевича. У 1951 році роботи українського художника виявилися в руках у делегатів Генеральної Асамблеї ООН та зарубіжних дипломатів і незабаром увійшли в альбом «Графіка в бункерах УПА», випущений філадельфійським видавництвом «Пролог». Оприлюднення за кордоном творів підпільного художника стало для нього, по суті, смертним вироком. З Москви надійшло розпорядження «припинити антирадянську діяльність» Хасевича. Для його розшуку та знищення була створена спеціальна оперативна група, яку очолював капітан держбезпеки Борис Стекляр.
Із розсекречених документів СБУ випливає, що завдання з розшуку Ніла Хасевича Борис Стекляр отримав особисто від одного із заступників начальника КДБ: «Рівненським управлінням розшукується один із керівників українського націоналістичного підпілля на території Рівненської області Хасевич, 1905 року народження, українець, походить із родини служителя релігійного культу, з вищою освітою, закінчив Варшавську академію мистецтв. Діє під псевдонімами Зот, Бей». Стекляр встановив, що художник ховається на кордоні двох областей - Волинської та Рівненської. У
своїй доповідній записці капітан повідомляв: «Вхід у бункер був досить добре замаскований, і помітити його було неможливо. На рівній земляній поверхні була викопана невелика ямка, приблизно сантиметрів 35 глибиною, а тільки потім був виявлений туго пов’язаний сніп соломи, яким був закритий вхід у бункер. Витягнувши цей сніп, ми кинули всередину бункера кілька гранат. Через деякий час почали діставати звідти тіла і речі. Першим витягли бандита Зота, а потім ще двох. Крім того,  були вилучені зброя, різна націоналістична література та ОУНівські документи».
Про вбивство Хасевича Борис Стекляр також пише в книзі «Чекісти розповідають» (1985 рік):
«Капітан голосно крикнув: «Зот! Ви оточені з усіх боків. Пропоную здатися без бою. Від імені радянської влади обіцяю, що в цьому випадку вам буде надано помилування. Виходьте! Інакше закидаємо гранатами!»
У відповідь – мовчання. Отже, переговори не відбулися. Чекіст ви­тяг­нув із су­м­ки гранату РГД.

Глухо пролунав під ногами вибух, в трьох місцях з-під снігу пробивалися тремтячі на ранковому сонячному світлі ледь помітні струмочки диму – значить, тут приховані виходи хитромуд­рої системи повітряного забезпечення бункера. У кожен повітряний канал ми вистрелили димовою ракетою, щоб змусити бандерівців покинути притулок. Живих у бункері не виявилося. При світлі акумуляторного ліхтаря побачили три трупи. В одного з них не було ноги – це був Зот.
У руці бандит стискав автомат. Раніше з одного перехопленого донесення стало ясно, що Зот не тільки основний виробник націоналістичної літератури та документів, але взагалі велика фігура - керівник технічної ланки центрального і крайового проводів ОУН і єдиний в Рівненській області член так званої УГВР (Української головної визвольної ради)».
– Суспільство, яке пережило жах тоталітаризму, має право знати, хто саме здійснював репресивну політику, вбивав, відправляв у табори, - вважає начальник управління Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик. - Це право задекларовано також в Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо європейської політики доступу до архівів. Стекляр причетний до ліквідації багатьох українських підпільників, у тому числі Ніла Хасевича. Дії полковника КДБ в період Другої світової війни за міжнародними законами кваліфікуються як злочини проти людства і можуть бути прирівняні до діяльності відомих військових злочинців, яких у наш час судять в країнах Балтії. Адже Стекляр досі числиться впливовою фігурою в органах СБУ, є керівником громадської організації «Розвідники», почесним ветераном. Нам дуже важливо на його прикладі показати, які антизаконні, людиноненависницькі методи використовувала радянська влада для боротьби з українськими націоналістами, щоб таке не повторилося в майбутньому.
- Європейське правосуддя вже має досвід засудження злочинів, скоєних комуністичними діячами, - нагадують в Національному центрі правозахисту. - Наприклад, в Литві за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни засуджений Василь Коннов. У Румунії засуджений до двадцяти років ув’язнення Іон Фічор. Це колишній радянський начальник румунського трудового табору в селі Переправа, який застосовував репресивний і нелюдський тюремний режим для політв’язнів. Обвинувачений в Естонії Арнольд Мері брав участь в геноциді, депортував до Сибіру дітей, жінок і людей похилого віку. Однак його справу закрили у зв’язку зі смертю підоз­рюваного. А президент Росії ... нагородив Мері державним орденом.
«ФАКТИ» безуспішно намагалися зв’язатися з полковником Борисом Стекляром. Виявляється, він вкотре змінив номер телефону.
За рік до смерті Ніл Хасевич у своєму листі за кордон писав: «Державна безпека вже знає, хто ховається під псевдонімами Бей і Зот, а мої земляки не знають. Я хочу, щоб вони знали і знав весь світ. У своєму житті я, здається, втратив уже все, але, поки залишатиметься хоча б одна крапля моєї крові, буду боротися з ворогами свого народу. Визвольна боротьба триває, українці борються. Слава Україні!”
• Леніна Бичковська, «Факти»

Версія для друку
18
від 05.05.2017р.
  0
Коментарий
CAPTCHA Image
Архів номерів

© 2010 Газета обласної ради «Вісті Рівненщини»

Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується в судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту можливе лише з дозволу редакції.

Дизайн студія «VIVA»