«Вісті Рівненщини» газета обласної ради
20 Вересня 2018 року

Олександр Прохор: «Ми щодня вчимося працювати в нових умовах і долати нові виклики часу»

У спішний розвиток лісової галузі в найближчій перспективі однозначно залежатиме від того, чи вдасться зупинити процес всихання лісу, ураженого верхівковим короїдом. Так вважає директор Соснівського лісгоспу Олександр Прохор, який очолив його наприкінці минулого року. Ротація керівників – річ звична не лише для військових, але й для лісівників.

До Соснівського лісгоспу нового керівника перевели із Зарічного, де він очолював аналогічне господарство. За якихось 3-4 місяці під його керівництвом значно посилено охорону лісових угідь від незаконних рубок, вдалося покращити трудову дисципліну серед працівників. І як результат - за підсумками роботи в минулому році Соснівський лісгосп посів третю сходинку, але поки що не задіяних резервів тут є чимало. Детальніше про всі ці процеси читайте у нашій розмові.

– Олександре Володимировичу, Ваш попередник Петро Белюшко керував лісгоспом понад 18 років. Ви ж прийшли з іншого району, Вас тут ніхто не знав, чи добре Вас зустріли, у якому стані застали господарство?
– Так, зустріли мене добре. Мені здається, що морально в колективі вже давно були готові, що от-от прийде новий керівник. Господарство я застав у нормальному, робочому стані, колектив працездатний, будівлі і техніка – доглянуті. Очевидно, що за це я маю подякувати своєму попереднику. Та й третє місце за минулий рік – це теж здебільшого заслуга колективу, який працював під його керівництвом. Але прийшовши сюди, вникнувши в роботу підприємства, довелося десь замінити кадри, десь змінити підходи, виробити власну стратегію розвитку підприємства, щоб від нашої спільної праці була краща віддача. Зроблено ще далеко не все, але в мене є впевненість, що ми рухаємося в правильному напрямку.
– А можна дещо конкретизувати?
– Нам вдалося стовідсотково перейти до заготівлі деревини найманими бригадами. До цього наймані бригади виконували лише 40 відсотків робіт. Повний перехід дозволив значно здешевити витрати на метр кубічний, зменшити цикл. У цьому випадку не треба контролювати паливно-мастильні матеріали, запчастини тощо, бо це вже головний біль самої найманої бригади та її керівника. Бригади ми створили зі своїх працівників, які виявили бажання в них працювати. Ми розмежували відведення лісосік, заготівлю, контролюючі функції. Це не кардинальні, але цілком реальні кроки в напрямі поліпшення ефективності господарювання в лісівничій галузі, ми це бачимо і продовжуємо робити наступні кроки.
– А верхівковий короїд не заважає Вам їх здійснювати?
– Ще й як заважає. Хіба ж сьогодні можна чітко розробити плани і рухатися відповідно до них, якщо невідомо, які площі завтра вразить цей шкідник? Адже не секрет, що у Соснівському лісгоспі більшу частину насаджень складають соснові. Не у всіх лісництвах однаково уражений ліс, більше того, ми зараз не можемо точно спрогнозувати, що буде далі. Методів ефективної боротьби з цим шкідником ще не придумано. Ми, лісівники, на жаль, боремося з наслідками, а не з причинами всихання лісу. А причинам сприяє матінка-природа. Це і теплі зими, і літні спеки, і пониження рівня ґрунтових вод тощо. Проблемними з цієї точки зору в нашому лісгоспі є Щекичинське, Стрийське і Бистрицьке лісництва. Ушкоджені дерева ми забираємо як вибірковими, так і суцільними рубками. Якщо їдете з Рівного до Соснового, то в районі Совпи, мабуть, помітили, що лісу біля дороги немає, натомість на великих площах уже зеленіють нові насадження. З цього приводу вже багато пліток і анекдотів ходило й ходить дотепер. Але лісівники все правильно зробили – щоб не допустити подальшого нищення лісових площ, цей уражений ліс треба було прибрати. Основне завдання лісівників у зимовий період – максимально забрати уражений ліс. Нам усе ще не вистачає техніки і робочих рук, щоб зробити це у максимально стислі терміни, та попри ці труднощі до квітня постараємося впоратися.
– Я розумію так, що зараз вам доводиться вирізати значні обсяги лісу, в першу чергу, соснового, так би мовити, позапланово. Очевидно, що було б добре якимось чином його переробляти, щоб не продавати як сировину?
– Так, не заплановані обсяги заготівлі відчутно знижують вартість такої деревини. Нам, на відміну від інших лісгоспів, пощастило хоча б у тому, що орендуємо у підприємця цех із переробки деревини на території нижнього складу. У найближчих планах – збудувати власний цех із переробки деревини. Нам дуже потрібні додаткові потужності. Сьогодні виготовляємо там щит і дубові заготовки для внутрішнього і зовнішнього ринків. Переробка займає майже 40 відсотків від усієї реалізації. Тут щомісяця переробляють 3,5 тисячі кубів лісу, а у виробничому процесі задіяно 122 працівники. Ви часто зустрічали нині підприємства, які безперебійно працюють у три зміни? А наш цех працює саме в такому режимі і не встигає перероб­ляти ті обсяги, які потрібно. Низькотоварну деревину ми теж переробляємо у цьому цеху, і за рахунок збільшення додаткової вартості продукцію реалізовуємо не як сировину, а як заготовку. Пиломатеріали лісгосп реалізує як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Дякувати Богу, що збут на цей ліс є. Можливо, завдяки тому, що дещо перепрофілювалися у своїй роботі й підприємці, переробники. Дехто взагалі перейшов на сухостій. Спочатку, скажу по правді, очікували значно гіршого. Хоча втрати лісгоспу від того, що маємо хворий ліс, колосальні. Пиловник мав би бути 1600-1800 гривень, то маємо 800-1000 гривень. Часто виникає й така ситуація, коли верх сухий, а знизу беремо на пиловник. І це вважається вчасно забрана деревина.
– Чи відбуваються в лісгоспі рубки головного користування на ділянках, які не уражені верхівковим короїдом?
– Фактично ні, бо намагаємося брати в розробку ті ділянки, де ліс пошкоджено верхівковим короїдом. Щоправда, заговляємо і листяні породи, бо в області є деревообробні підприємства, які потребують такої деревини, і ми не можемо поставити їхню діяльність перед загрозою зупинки.
Попри ці та інші труднощі, за результатами роботи у 2017 році в лісгоспі спостерігалися темпи росту реалізації   продукції (106 відсотків у порівнянні з 2016 роком), обсяг реалізації продукції переробки (147,9 відсотка), Відсоток переробки в загальній реалізації продукції виріс до 138,7. Гарні показники і щодо посадки лісових культур (134,9 відсотка).
Водночас зросли і витрати на ведення лісового господарства (114,9 відсотка), фонд оплати праці штатних працівників (113,1), середньомісячна зарплата на одного штатного працівника (109,9 відсотка). Розмір сплати податків до бюджетів усіх рівнів виріс до
126,4 відсотка. Ми щодня вчимося працювати в нових умовах і долати нові виклики часу.
• Розмову вів Василь Бурченя

Версія для друку
10
від 09.03.2018р.
  0
Коментарий
CAPTCHA Image
Архів номерів

© 2010 Газета обласної ради «Вісті Рівненщини»

Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується в судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту можливе лише з дозволу редакції.

Дизайн студія «VIVA»