«Вісті Рівненщини» газета обласної ради
18 Жовтня 2018 року

Бездомний ветеран АТО

У селі Обірки Сарненського району, у розвалюсі, мешкає 46-річний ветеран АТО Олександр Дебелий. Ця ситуація, на превеликий жаль, є безумовним прикладом великого сорому і великого обману з боку держави тих людей, які в перші ж місяці війни на сході нашої країни кинулися на захист рідних кордонів, а сьогодні не можуть нічого допроситися у держави, яка, виходить, їх просто використала і викинула.

  

46-річний Олександр Дебелий із села Обірки, що в Сарненському районі, - один із таких добровольців. У зоні АТО він вже встиг побувати двічі: у 2014 пішов добровольцем і пробув там аж 13 місяців, ще майже півроку відвоював уже в 2018 році.

За час його відсутності господаря, особливо у останній період, його будинок у рідному селі почав руйнуватися, адже Олександр мешкає в ньому сам.

- У 2018 році я знову пішов на схід контрактником на півроку, а коли повернувся, то побачив, що хати в мене практично немає. В зимовий період її ніхто не опалював, через холод і грибок будинок завалився, – розповідає Олександр Дебелий. - Усередині будинку ситуація теж не втішна: темні від надмірної вологи стіни, старенькі меблі

За його словами, кілька років тому він спробував пожити  у громадянському шлюбі, навіть двоє діток нажили, але стосунки з дружиною не склалися, хоча дітьми чоловік опікується і надалі. Проте навіть йому, тому, хто вчора дивився смерті в обличчя, сьогодні потрібна допомога. У першу чергу, звісно ж, від держави, яка чомусь від нього відвернулася.

Олександр каже,  що укріплювати будівлю немає ніякого сенсу, її треба просто розвалити. Однак 46-річний чоловік продовжує там жити, бо більше ніде. Має мрію  збудувати невеличку хатинку, щоб там була кухня і хоча б одна кімнатка. Помаленьку робив би сам, друзі, колеги обіцяють допомогти в будівництві.
- Та найголовніша проблема – це матеріали, на які в мене немає коштів. А всі знають, як дорого вони вартують сьогодні. Звести хату самотужки я, на жаль, не в змозі, – пояснює Олександр.  - Тобто від влади, якщо розібратися,Олександр просить не так вже й багато – всього-на-всього допомогти з придбанням матеріалів, а владі це, безумовно, під силу, так само як і громадським організаціям, які буцімто опікуються проблемами воїнів та ветеранів АТО.

- Я знаю, що виконуючий обов’язки сільського голови Сергій Клочко звертався з моєю проблемою до голови райдержадміністрації Ярослава Яковчука. Копати бурштин, а гроші в селі можна заробити лише там,   я не маю здоровя через проблеми з хребтом, які виникли в зоні АТО. Зареєструвався в Центрі зайнятості і шукаю роботу, - розповідає ветеран АТО.

Ми теж звернулися за коментарем з цього приводу до пана Яковчука. Він зазначив, що в районі є дуже багато атошників, які так само не мають належних умов для проживання. Із виділенням їм земельних ділянок проблему знято, а ось із житлом – поки що ні. Уся проблема, за словами керівника району, полягає в тому,  що районна влада не має законних підстав для виділення коштів на придбання житла воїнам АТО, або ж на придбання будматеріалів. Проблему цю, за словами пана Яковчука, слід вирішувати на рівні  органу місцевого самоврядування, тобто з Люхчанською сільською радою, тобто саме вона, на його думку, зобов’язана знайти соціальне житло для ветерана АТО,

Виконувач обов’язків Люхчанського сільського голови Сергій Клочко  теж не проти допомогти  Олександру Дебелому, але каже, що такої  фінансової можливості сільська рада не має, бо бідна і ледве зводить кінці з кінцями. Єдине, що в його силах, – це звернутися від імені сільської ради за допомогою до інших посадовців та бізнесменів, що він і зробив.

Надворі уже початок вересня. Як житиме у цій розвалюсі Олександр узимку, важко навіть уявити. До всього - жити тут ще й небезпечно,  будівля у будь який момент може розвалитися. Можливо, якби сам ветеран був дещо наполегливішим, то проблему з житлом  спільними зусиллями  мабуть таки вдалося б вирішити. Можливо, якусь допомогу надали б і громадські організації, скажімо «Спілка учасників АТО і захисників Вітчизни м. Рівне та Рівненської області  Горинь». На жаль, у самій спілці, офіс якої знаходиться в Рівненській ОДА, про проблему Олександра Дебелого із села Обірки нічого не знають, а телефон їхнього представника у Сарнах теж не відповідає.  

Зрештою, невже районна та й обласна влада не в силі вирішити проблему захисника Вітчизни, котрий боронив нашу землю, ризикуючи власним життям і здоров’ям, і завдяки якому й тисячам інших ветеранів війна  охопила тільки схід країни.  Він не повинен ходити і просити допомоги. Це у нього мають запитувати представники влади, чого він потребує. Прикро, що  ми тут все щільніше й щільніше немов ширмою прикриваємося від війни, поки хтось в окопах, проводимо безкінечні фестивалі, розважальні заходи, а загиблі тим часом перетворилися просто на цифри. До речі, на фестивалі то кошти є, а на вирішення насущних проблем ветеранів, виходить, немає… І це ще рани свіжі й війна триває. Боляче навіть подумати, яким же буде це ставлення через роки.

• Роман Вістенко

Версія для друку
35
від 31.08.2018р.
  0
Коментарий
CAPTCHA Image
Архів номерів

© 2010 Газета обласної ради «Вісті Рівненщини»

Всі права захищені діючим законодавством України. Будь-яке порушення прав переслідується в судовому порядку. Будь-яке відтворення інформації з сайту можливе лише з дозволу редакції.

Дизайн студія «VIVA»